ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 646/7999/17
провадження № 61-13457 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Фрунзенський районний суд міста Харкова, апеляційний суд Харківської області,
треті особи - Державна судова адміністрація України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2018 року в складі судді Теслікової І. І. та на постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року в складі колегії суддів Ординської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фрунзенського районного суду міста Харкова, апеляційного суду Харківської області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив поновити його порушені права шляхом стягнення з відповідачів солідарно (в рівних частинах) відшкодування йому майнової шкоди у загальному розмірі 5 434 398,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що суди, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення № 645/10072/14, порушили його конституційні права, а саме: двічі притягнули до адміністративної відповідальності за одну подію, необґрунтовано обвинуватили, що призвело до незаконного покарання. Не надали судового захисту під час оскарження судового рішення. У зв`язку з чим позивач не скористався перевагами страхового договору "повне КАСКО", не отримав відшкодування за страховим випадком, поніс судові витрати у справі № 645/10072/14 та сплачував комісії банків. Крім цього, позивач вказує про пряму дискримінацію його особи у розгляді справи № 646/10072/14 за ознакою офіційного статусу потерпілої особи від адміністративного правопорушення, оскільки у протоколі від 18 листопада 2014 року не було зазначено його як потерпілого та в постановах відповідачів також не було зазначено особи потерпілого, а також відсутністю повної фіксації технічними засобами під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, що на його думку є проявом прямої дискримінації, внаслідок чого йому було завдано шкоду, яку він оцінює в 5 029 299, 57 грн та просить її стягнути з відповідачів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено порушення його прав та завдання йому матеріальної чи моральної шкоди судовими органами.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року визначено підсудність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Фрунзенського районного суду міста Харкова, апеляційного суду Харківської області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Територіальне управління державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - апеляційному суду Полтавської області.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2018 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фрунзенського районного суду міста Харкова, апеляційного суду Харківської області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Територіальне управління державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрито.
Апеляційний суд виходив із того, що відповідно до статей 1174, 1176 ЦК України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду покладається на державу, а не на суд, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник позивача у касаційній скарзі просить скасувати оскаржені судові рішення суду першої інстанції та апеляційного суду як такі що прийняті з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, не роз`яснив позивачу, до якої саме юрисдикції відноситься розгляд його позову. Вказує, що апеляційний суд з порушенням норм процесуального права розглянув справу в спрощеному провадженні.
Відзив на касаційну скаргу
05 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Державної судової адміністрації України на касаційну скаргу позивача, в якому судова адміністрація просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Вказує, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди (судді) не мажуть бути відповідачами у справах про стягнення шкоди, оскільки здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, а тому апеляційний суд законно і обґрунтовано закрив провадження у справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди із суду першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з незаконним судовим рішенням та порушенням судами його конституційних прав.