ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/3243/17
адміністративне провадження № К/9901/50911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
при секретарі судового засідання Дразі Р.В.,
за участю представника відповідача Шавло Р.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №808/3243/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "АККУМПРОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (суддя Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (головуючий суддя Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "АККУМПРОМ" (далі також ТОВ "ВП "АККУМПРОМ", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі також ГУ ДФС, відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0012241401, №0012231401.
В обґрунтуванні позовних вимог Товариство вказує, що ним були надані всі необхідні документи та пояснення, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинами з ТОВ "Київ Опт Інвест" (код ЄДРПОУ 40400257), ТОВ "Імпульс 2016" (код ЄДРПОУ 40374766), ТОВ "Орбіта 2016", ТОВ "Енергія 2015", ФОП ОСОБА_1 . Позивач вважає, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018, адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №808/3243/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
У касаційній скарзі податковий орган вказує, що не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням додаткових пояснень, відповідач зазначає, що за наслідками перевірки господарської діяльності позивача встановлено відсутність придбання товару по ланцюгу постачання. В ході аналізу даних АІС "Податковий блок" та ЄРПН виявлено придбання товарно-матеріальних цінностей, що не відповідає номенклатурі товару, що реалізується. Тому, неможливо дослідити придбання товару за перевіряємий період, а додані до перевірки документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту в розумінні приписів податкового законодавства. Відтак, не встановлено реальність здійснення господарських операцій. Крім того, контрагент позивача ТОВ "Київ Опт Інвест" фігурує у кримінальних провадженнях за фактами протиправних дій, передбачених статтями 205, 212 Кримінального кодексу України. Таким чином, на думку відповідача, судові рішення у цій справі в частині задоволення позову прийнято без повного з`ясування обставин справи.
Також, відповідачем подано клопотання про заміну сторони її правонаступником.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу. Товариством зазначено, що податковий орган не вказує у чому полягають порушення судами норм матеріального і процесуального права, в обґрунтування касаційної скарги відповідач відтворює обставини акту перевірки, незгода відповідача з судовими рішеннями не підтверджена аргументами та доказами. Товариство просить залишити касаційну відповідача скаргу без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у справі №808/3243/17.
Ухвалою суду від 27.11.2020 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 15.12.2020.
На підставі статті 52 КАС України, згідно якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви податкового органу про заміну сторони її правонаступником, а саме: Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області замінити Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ГУ ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про залишення рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВП "Аккумпром", за результатами якої складено акт від 27.07.2017 №423/08-01-14-01/39996257.
Перевіркою встановлені порушення зокрема:
пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (затверджено наказом №290 від 29.11.1999, зареєстроване в Міністерстві юстиції 14.12.1999) (із змінами та доповненнями внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів), статті 1 Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 5, 6, 9.4, 11, 14, 22 ПСБО 16 "Витрати", пункту 3 розділу І та пункту 8 розділу II Положеним (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", статтей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135 статті 135, підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ "ВП Аккумпром" податку на прибуток на загальну суму 6ʼ 519ʼ 411грн., у т.ч.: за 2015 рік у сумі 767581грн.; за 2016 ріку сумі 5ʼ 751ʼ 830грн.;
підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - завищено суму від`ємного значення (у рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" Податкових декларацій з ПДВ за період з 01.10.2015 по 31.12.2016, з урахуванням р.21 на загальну суму всього 641580грн.
Як вбачається з акту перевірки вищевказані порушення обумовлені тим, що було встановлено нереальність господарських операцій, у зв`язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутності інформації формування податкового кредиту та іншої інформації на підставі якої було б можливим дослідити товарність операцій від постачальників до прямих контрагентів позивача та в подальшому до самого позивача. Таким чином, відповідач вважає, що первинні документи складені всупереч нормам законодавства, не підтверджено реальність господарських операцій.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 08.09.2017 №0012241401 на суму 641580грн. ПДВ;
від 08.09.2017 №0012231401 на суму 6ʼ 519ʼ 411грн. податок на прибуток підприємств, штраф у розмірі 1ʼ 437ʼ 957,50грн.
Вважаючи прийняті податковим органом рішення протиправними, ТОВ "ВП "АККУМПРОМ" звернулося з адміністративним позовом до суду про їх скасування.
Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0012241401 в частині 641332,80грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0012231401.
Задовольняючи позовні вимоги суди посилались на те, що акт перевірки не містять належних та допустимих доказів того, що означені контрагенти позивача на момент вчинення відповідної господарської операції не були платниками податку та не здійснювали господарську діяльність. У свою чергу, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, контролюючим органом не обґрунтовано, що господарські зобов`язання не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені сторонами.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.