ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/721/17
адміністративне провадження № К/9901/413/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просив:
- скасувати податкове повідомлення рішення Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 22 листопада 2016 року №176451-13 в сумі 2316,19 грн за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки;
- скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 14 лютого 2017 року №25-13 в сумі 217,25 грн за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком, введений в дію рішенням Мелітопольської міської ради від 29 травня 2015 року №2/6, то такий податок може застосовуватись не раніше наступного бюджетного періоду, що свідчить про передчасність винесення податкових повідомлень рішень.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва право власності на нерухоме майно від 28 жовтня 2010 року володіє 1/4 частки будівель загальною площею 1177,00 м.кв., з урахуванням частки позивача 294,25 м.кв., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням 63 сесії Мелітопольської міської ради від 29 травня 2015 року №2/5 "Про затвердження Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, на 2015 рік" затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, на 2015 рік.
Згідно із пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2016 року №176451-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за податковий 2015 рік за платежем: податок на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 2 316,19 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скарги від 2 грудня 2016 року, яке рішенням ГУ ДФС в Запорізькій області від 31 січня 2017 року №74/14/08-01-10-01-13 залишено без задоволення, при цьому збільшено на 217,25 грн суму визначеного податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2017 року №25-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за податковий 2015 рік за платежем: податок на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 217,25 грн.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями контролюючих органів, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення органу місцевого самоврядування про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, яке прийнято та оприлюднене до 15 липня поточного року набирає чинності з 01 січня 2016 року, а тому, встановлені таким рішенням місцеві податки підлягають застосуванню не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71-VIII), яким викладено в новій редакції статтю 266 ПК України "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону №71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно із статтею 265 ПК України (у редакції Закону №71-VIII), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Так, відповідно до пункту 8.3 статті 8 ПК України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
За змістом пункту 4.4 статті 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.