ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 813/2929/16
адміністративне провадження № К/9901/18060/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Маріс" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Качмара В.Я., суддів - Курильця А.В., Мікули О.І.) у справі №813/2929/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Маріс" до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
установив:
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Маріс" (далі - ТОВ "Аква Маріс", Товариство) звернулося до суду з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 30 серпня 2016 року №435 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Аква Маріс". В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Товариство надало запитувану відповідачем інформацію у строк, визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), тому у контролюючого органу не було підстав для прийняття оскаржуваного наказу.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30 серпня 2016 року №435 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Аква Маріс". Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем без урахування вимог ПК України, оскільки позивач вчасно (23 серпня 2016 року), тобто у десятиденний строк, передбачений для відповіді на запит про отримання інформації, надав відповідь, яка цього ж дня отримана контролюючим органом.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року зазначені судові рішення було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для цього касаційний суд вказав те, що суди попередніх інстанцій, обчислюючи граничний строк для надання позивачем відповіді на запит податкового органу, дійшли помилкового висновку, що останнім днем є 23 серпня 2016 року, оскільки в дійсності такою датою є 22 серпня 2016 року. Крім того, касаційний суд вказав, що встановлюючи дату отримання запиту позивачем, суди надали перевагу даним витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства, залишивши при цьому поза увагою необхідність перевірити та співставити їх з даними, зафіксованими в оригіналі цього ж журналу, або витребувати необхідну інформацію в Укрпошти. Також, КАС ВС зауважив на тому, що у запиті податкового органу одночасно поєднано дві підстави для його надіслання, які врегульовані статтями 73 та 78 ПК України, які зумовлюють різні строки для надання відповіді.
За наслідками нового розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, відмовив Товариству у задоволенні позовних вимог. Суди врахували, що в адміністративному позові позивач підтвердив отримання ним запиту 9 серпня 2016 року, у зв`язку з чим визнали, що останнім днем для надання пояснень було 22 серпня 2016 року, натомість, відповідь на запит позивач надав 23 серпня 2016 року, тобто на 11 робочий день (відповідно, з пропуском встановленого ПК України строку). Суди відхилили як доказ у справі копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства за серпень 2016 року, оскільки оригіналу вказаного документа, на дослідженні якого наполягав КАС ВС, позивач до суду не надав. Також суди визнали, що у запиті чітко зазначено підставу його надіслання, а тому пояснення і підтверджуючі документи по вказаних у запиті фактах платник податків повинен був надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що запит на надання інформації був отриманий позивачем 9 серпня 2016 року. Більш того, в судах попередніх інстанцій позивач наголошував на неможливості надати оригінал журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства, оскільки такий ведеться в електронній формі. Наполягає на тому, що відповідь на запит контролюючого органу була надана у встановлений законом строк. Також, на переконання скаржника, запит про надання інформації містив дві підстави його направлення, що свідчить про його протиправність, а не дефект форми, як помилково вказали суди.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів позивача, просить залишити оскаржуване рішення апеляційного суду без змін. Наголошує на тому, що фактичною підставою для проведення перевірки було ненадання Товариством у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року замінено Личаківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області її правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що 3 серпня 2016 року Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на адресу ТОВ "Аква Маріс" направлено запит за №8201/813-06-14-00 про надання інформації та її документального підтвердження, з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Запит було сформовано за наслідками виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "Аква Маріс" податкового зобов`язання за взаємовідносинами з ТОВ "Укравіасистема", що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2016 року, та з ТОВ "Дартер", що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2016 року.
Позивачу було запропоновано протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу фактів, викладених у запиті.
23 серпня 2016 року Товариство листом надало відповідь на запит, який містив пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ "Укравіасистема" у січні 2016 року та з ТОВ "Дартер" у травні 2016 року, а також перелік документів на підтвердження таких взаємовідносин.
На підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України 30 серпня 2016 року начальником Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято наказ №435 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ "Аква Маріс".
Вважаючи наказ про проведення перевірки протиправним, таким, що прийнятий без наявності на те законної підстави, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункту 1); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (пункт 3).
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.