ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № П/811/1822/15
адміністративне провадження № К/9901/31223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року (суддя Жук Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №П/811/1822/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс" до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранекс" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0000241504.
Позов мотивований тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки висновки податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними, що також підтверджено судовим рішенням в адміністративній справі №П/811/1647/15, яке набрало законної сили.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0000241504.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що порушення, які зафіксовані в акті перевірки контролюючого органу, фактично відсутні, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та наявністю судового рішення, яке має преюдиційне значення.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у неврахуванні судами, що частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена підприємством постачальникам та/або до Державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов`язаннями попередніх податкових періодів). Зазначає, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість у листопаді 2014 року, в розмірі 172 360 грн., що становить 92,8% від загальної суми податкового кредиту є здійснення попередньої оплати за оренду приміщення орендодавцю.
Позивач 30.11.2017 року подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін. В обґрунтування вимог посилається на законність та обґрунтованість судових рішень.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємством подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на доданку вартість за грудень 2014 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 288 755 грн. у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних (звітних) придаткових періодів.
Вказана сума сформована з урахуванням залишків від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованих за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за грудень 2012 року в сумі 129 290 грн., листопад 2014 року - 159 465 грн.
До рядка 21.1 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року включена сума 172360 грн. значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду листопада 2014 року (зарахування від`ємного значення різниці поточного (звітного) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду).
Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування підприємством сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2015 року №139/11-23-15-04/23692503 (надалі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 02.04.2015 року №0000241504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 172 360 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 86 180 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки податкового органу щодо завищення підприємством суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 172 360 грн. обґрунтовані тим, що попередньою перевіркою правомірності формування податкового кредиту за листопад 2014 року встановлені порушення, які описані в акті перевірки від 19.02.2015 року №79/11-23-1504/23692503, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №0000191504, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 172 360 грн.
Контролюючим органом в акті перевірки від 19.02.2015 року №79/11-23-15-04/23692503 зазначено, що при перевірці відображення податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пунктів 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року податок на додану вартість в сумі 185396,93 грн. по господарським операціям з попередньої оплати за орендну приміщення в межах укладеного позивачем (орендар) з Публічним акціонерним товариством "НВП "Радій" (орендодавець) договору оренди від 01.01.2011 року №8811022.
Податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №0000191504 було оскаржено підприємством в судовому порядку, за результатами якого постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року у справі №П/811/1647/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року, задоволено позов підприємства, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №0000191504. Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року на час розгляду справи судами набрала законної сили.
Судами попередніх інстанцій в цій справі та наведеними судовими рішеннями встановлено, що за договором оренди від 01.01.2011 року №8811022 підприємство одержало в оренду від НВП "Радій" адміністративне приміщення в корпусі №4 другого поверху площею 125,8 м2 і складське приміщення площею 1400 м2, розташовані за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 29 в м. Кіровограді строком на 3 роки, що засвідчено актами прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 року.
Додатковою угодою до договору від 30.12.2013 року сторони підтвердили, що у випадку відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору, Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором, тобто до 30.12.2016 року.
Підприємством 11.11.2014 року на рахунок орендодавця перераховано в якості попередньої оплати (оплати) за оренду приміщення за договором від 01.01.2011 року №8811022 загальну суму 1130907,20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 188 484,53 грн., що підтверджується банківськими виписками.
За вказаним фактом НВП "Радій" видано податкову накладну від 11.11.2014 року №7 на суму попередньої оплати 1112381,60 грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 185396,93 грн. (з урахуванням суми кредиторської заборгованості 18525,60 грн.).
Встановлюючи факт безпідставного віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 185396,93 грн. до складу податкового кредиту листопада 2014 року, контролюючий орган виходив з того, що податкова накладна від 11.11.2014 року №7 складена з порушенням, оскільки у графі 5 "одиниця виміру товару/послуги" вказано послуга, а в графі 6 "кількість (об`єм, обсяг)" 1, натомість як сума отриманого авансу з урахуванням кредиторської заборгованості становить 60,7658061 послуги.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.