1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/7485/14

адміністративне провадження № К/9901/28202/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2016 (Головуючий суддя Шулежко В.П., судді: Іщук І.О., Погрібніченко І.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (Головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Земляна Г.В., Межевич М.В.)

у справі № 826/7485/14

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

до Державної фіскальної служби України

за участю третьої особи без самостійних вимог - Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-



В С Т А Н О В И В:



Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт", позивач) звернулось до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (правонаступником є Державна фіскальна служба України) (далі - ДФС, відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2014 № 000162 у вигляді штрафу у розмірі 33 100 023,90 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 17.04.2014 № 13/56/2100/37199618.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства доходів і зборів України від 19.05.2014 № 000162 про застосування фінансових санкцій.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій проігноровано правову позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька. Правова позиція Верховного Суду України, що викладена у постановах від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 06.02.2016 у справі № 21-2749а15 стосується правильності застосування положень статті 78 Податкового кодексу України, а саме щодо призначення та проведення документальної перевірки платника податків, в той час як спірне рішення про застосування штрафних санкцій прийнято за наслідками фактичної перевірки. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки фактично вчиненому позивачем порушенню, а єдиною підставою для скасування рішення слугувала обставина скасування рішенням суду наказу про проведення перевірки у справі № 813/4328/14.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.04.2014 р. № 311 та направлень від 15.04.2014 № 115, № 116 проведено фактичну перевірку дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту ДП "Укрспирт" за адресою місця провадження діяльності: Львівська область, Золочівській район, с. Струтин, вул. Солтівського 2, за результатами якої складено акт перевірки від 17.04.2014 №13/56/2100/37199618.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 230.15 статті 230 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та пункту 3, 6 постанови "Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2014 № 000162, яким згідно з абзацом 16 частини другої 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штраф у розмірі 33 100 023,90 грн.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.02.2016 вказав судам попередніх інстанцій на необхідність встановлення обставин щодо оподатковування акцизним податком продукції з переміщення спірного товару з одного акцизного складу на інший у межах однієї юридичної особи та чи було сплачено акцизний збір або оформлено податковий вексель на вищевказану продукцію.

Крім того Вищий адміністративний суд України зазначив, що судам слід належним чином з`ясувати правові підстави та обґрунтованість розміру штрафних санкцій нарахованих позивачу у спірних рішеннях. Також в порушення вимог статті 159 КАС України, судами першої та апеляційної інстанцій з метою реалізації принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують правомірність прийняття оспорюваного наказу про проведення перевірки.

За правилами частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття рішень судами попередніх інстанцій) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За наслідками нового розгляду суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при переміщенні спирту з одного складу на інший позивач порушив пункт 230.15 статті 230 Податкового кодексу України, статтю 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та пункт 3, 6 постанови "Про затвердження порядку виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом".


................
Перейти до повного тексту