1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 825/1280/17

адміністративне провадження № К/9901/1766/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Кузьмишина О.М., Файдюк В.В.) у справі №825/1280/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконним та протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод металоконструкцій та металооснастки" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення та не вручення позивачу оформленого відповідно до вимог чинного законодавства примірника акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача; визнати незаконним та протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2017 року №0002231400.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений за результатами проведеної перевірки акт не може бути застосований при прийнятті будь-яких рішень як такий, що складений з порушеннями податкового законодавства, а викладені в ньому доводи для застосування санкцій є неправомірними. Позивач вважає, що примірник акта перевірки не підписано ним з вини відповідача, тобто зазначений акт не містить обов`язкового реквізиту підпису посадової особи або представника позивача, а відтак не є документом і не може бути підставою для складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що недоліки при складанні акту перевірки не можуть бути беззаперечною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновків викладених в такому акті, оскільки вони не спростовують встановлених в ньому порушень, оцінку яким має надати суд при вирішенні питання щодо правомірності прийнятого за результатами перевірки рішення. Суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене із дотриманням норм чинного законодавства..

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року скасовано в частині відмови у задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2017 року №317/14/01267930 та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині постанову залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у разі постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві, у позивача не виникає обов`язку коригувати податковий кредит. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції невірно застосував до даних правовідносин пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до необґрунтованого нарахування товариству податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 26 664 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6666 грн.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що оприбуткування металобрухту (стружки) здійснювалось на підставі прибуткових ордерів за чистою вартістю реалізації. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам апелянта, що в загальній масі металобрухту, який реалізовувався протягом 2014-2016 років був не тільки той, який утворився в результаті безпосередньої діяльності підприємства, а і власний. Посилається на те, що відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України законодавець зобов`язав платника податків проводити коригування податкового кредиту, сформованого внаслідок операції з купівлі, зокрема металу, що використовується для виготовлення продукції, на суму податку на додану вартість з реалізації металобрухту за пільговою ставкою, який виник внаслідок виготовлення такої продукції.

Позивач 20.02.2018 року подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2017 року №317/14/01267930 (надалі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.07.2017 року №0002231400, яким нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 33330 грн., з яких 26664 грн. за основним платежем та 6666 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємство декларувало податковий кредит за операціями з придбання сировини (у видаткових накладних найменування товару визначено як "круг"), яка використовувалася для виготовлення продукції. По завершенню виробничого циклу позивач здійснював продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.

Актом перевірки встановлено порушення підприємством пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягало у тому, що підприємство здійснювало придбання металу у вигляді сировини для його використання у господарській діяльності. За цими операціями з придбання сировини позивач декларував податковий кредит з податку на додану вартість. Металобрухт, який утворився у процесі виробництва, позивач продав Товариствам з обмеженою відповідальністю "Укрвторкольормет" та "Втормет-Київ". Операції з постачання металобрухту звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Податковий орган дійшов висновку, що у зв`язку з використанням придбаного металу в подальшому у господарських операціях, які звільнені від оподаткування, товариство зобов`язане було відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України здійснити коригування податкового кредиту та зменшити його на суму 30093 грн.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово до 01 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.


................
Перейти до повного тексту