ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/9167/16
адміністративне провадження № К/9901/38206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Аблова Є.В. від 29 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів Кузьмишиної О.М., Мамчура Я.С. від 24 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Інспекції по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 5500000, 00 грн. та за серпень 2015 року у сумі 7410381,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у визначений законом термін; 2) зобов`язати Інспекцію збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 5500000,00 грн. та за серпень 2015 року у сумі 7410381,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем, всупереч вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не забезпечено автоматичного збільшення від`ємного значення зобов`язань з ПДВ у системі електронного адміністрування на суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та яка була відображена позивачем у поданій до податкового органу декларації з ПДВ та в уточнюючому розрахунку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов Товариства задоволено повністю.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року, як і уточнюючий розрахунок до неї, подані позивачем до контролюючого органу та прийняті останнім, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ній показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані відповідачем при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року, однак відповідних дій вчинено не було, чим допущено протиправну бездіяльність.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального та процесуального права, Інспекція посилається на те, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року №643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон №643-VII), який набрав чинності 29 липня 2015 року, внесено зміни до порядку обрахунку показників формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, зокрема передбачено, що формула (всі її складові), відповідно до якої обраховується реєстраційна сума, на початок третього робочого дня після набрання чинності цим Законом "обнуляється", за винятком окремих складових вказаної формули (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року. При цьому вказаним Законом внесено зміни до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України, у відповідності до положень якого після "обнулення" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року.
Письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 2015 року Товариство подало до Інспекції звітну податкову декларацію з ПДВ, у якій у розділі IV "Погашення залишків сум від`ємного значення звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року" у рядку 31 задекларовано суму непогашеного від`ємного значення попередніх (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що становить 5500000 грн.
Крім того, у серпні 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що виправляються за листопад 2014 року, у розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" якого у рядку 24 "Сума від`єдмного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" зазначено суму 7410381 грн.
У квітні 2016 року Товариство подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким виправило показники декларації з ПДВ за червень 2015 року. Зокрема, значення рядка 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" збільшено з 3920753,00 грн. до 16831134,00 грн., тобто на 12910381,00 грн. Зазначена сума складається із від`ємного значення ПДВ за листопад 2014 року (7410381,00 грн.) та від`ємного значення за лютий 2015 року (5500000,00 грн.).
У зв`язку з тим, що за поданими податкової декларацією з ПДВ за червень 2015 року та уточнюючим розрахунком до неї коригування від`ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, позивач звертався до ДФС України із відповідним листом, в якому просив надати пояснення з цього приводу.
Однак податковим органом так і не було забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ задекларованої позивачем у декларації з ПДВ за червень 2015 року та уточнюючому розрахунку до неї суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у зв`язку з чим Товариство звернулось до суду з даним позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01 січня 2015 року.
Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.
На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно пункту 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.