ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/4054/16
адміністративне провадження № К/9901/28159/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
при секретарі судового засідання Дразі Р.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Скрибки І.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/4054/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2016 (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя Петрик І.Й., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі також ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2015 №0007971701.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення, яким донарахував позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки ОСОБА_1 на підставі договору міни корпоративних прав, укладеному із ТОВ "Софія Капітал Менеджмент" зазнав інвестиційних збитків в розмірі 1ʼ 440ʼ 000,00грн.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що позивачем до перевірки не було надано документального підтвердження витрат на придбання цінних паперів та корпоративних прав за договором міни корпоративних прав, укладеному із ТОВ "Софія Капітал Менеджмент".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, позов задоволено.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №826/4054/16.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Доводи відповідача, аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки, запереченнях на позов, апеляційній скарзі. У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, відповідно до яких, позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/4054/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 24.11.2020.
Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 24.11.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.12.2020.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків фізичною-особою ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 16.11.2015 №1006/26-54-17-01-17-НОМЕР_1, яким встановлені порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на загальну суму 774956,40грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2015 №0007971701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 968695,50грн., у тому числі за основним платежем - 774956,40грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 193739,10грн.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суди посилались на те, що договір міни не містить умов про проведення грошових розрахунків (готівкових, безготівкових), даним договором лише передбачено обмін частками корпоративних прав між ОСОБА_1 та ТОВ "Софія Капітал Менеджмент". З огляду на те, що в даному випадку були відсутні грошові розрахунки між сторонами договору міни суди дійшли висновку, що твердження податкового органу про непідтвердження позивачем витрат на придбання інвестиційного активу, оскільки не було надано касові або розрахункові документи, є безпідставними. У свою чергу, позивачем на підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу за договором міни надано акт прийому-передачі корпоративних прав (часток у статутних капіталах емітентів) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс", код ЄДРПОУ 32104940. Відтак, матеріалами справи спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, що призвели до заниження податку на доходи фізичних осіб.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно із пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
В підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Софія Капітал Менеджмент" (сторона-2) було укладено договір міни від 30.10.2014 №1-МКП/14, згідно якого ОСОБА_1 передає, а ТОВ "Софія Капітал Менеджмент" приймає частку в статутному капіталі Емітента-1 (ТОВ "Український фінансовий альянс", код ЄДРПОУ 32303123) розміром 6ʼ 000ʼ 000,00грн., що становить 24,79%, крім того, ТОВ "Софія Капітал Менеджмент" передає, а ОСОБА_1 приймає частку в статутному капіталі Емітента-2 (ТОВ "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс") розміром 2ʼ 100ʼ 000,00грн., що становить 14%. Загальна сума договору 4ʼ 560ʼ 000,00грн.
Судами вказано, що факт виконання умов договору міни від 30.10.2014 №1-МКП/14 підтверджується актом прийому-передачі корпоративних прав (часток у статутних капіталах емітентів) від 03.11.2014, що оформлений у вигляді додатка №1 до даного договору та підписаний сторонами.
ОСОБА_1 подав до ДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в додатку 3 (розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами) до якої визначив наступні показники:
сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - " 4 560 000,00 грн.";
сума витрат на придбання інвестиційного активу - " 6 000 000,00 грн.";
фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-)) - "- 1 440 000,00 грн.".
Відповідно до підпункту пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.