ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5140/17
адміністративне провадження № К/9901/44836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року (суддя Костенко Л.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (колегія суддів: Желтобрюх І.Л., Горяйнов А.М., Парінов А.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ Контракт", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправними дій, скасування рішення, -
УСТАНОВИВ:
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ Контракт", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та просив:
- визнати протиправними дії виконавчої дирекції Фонду щодо скасування відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги за кредитним договором від 26.10.2017№1124140300, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду №1035 від 16.03.2017 про скасування відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги за кредитним договором від 26.10.2017 №1124140300.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 10.03.2017 відбулися торги (аукціон) з продажу прав вимоги за кредитним договором від 26.10.2007 №11241403000 (лот №Q3923078526b3931), проведені організатором торгів - ТОВ "ІТ-Контракт", переможцем яких став ОСОБА_1, тобто позивач.
Однак, 13.03.2017 ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Фонду з проханням прийняти рішення про скасування результатів вищезазначених відкритих торгів у зв`язку з необхідністю переоцінки активу як забезпеченого іпотекою. В зв`язку з чим, листом від 14.03.2017 №1987 ПАТ "Дельта Банк" повідомило ТБ "Полонекс" та ТОВ "ІТ-Контракт", що не буде підписувати наданий протокол електронних торгів від 10.03.2017 №UA-EA-2017-02-15-000007-с до розгляду Фондом вищезазначеного звернення про скасування результатів торгів.
Рішення виконавчої дирекції Фонду від 16.03.2017 №1035 скасовано результати відкритих торгів (аукціону), проведених 10.03.2017 ТОВ "ІТ-Контракт", з продажу прав вимоги за кредитним договором від 26.10.2007 №11241403000. Підставою до прийняття зазначеного рішення стало скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2014 по справі №757/1021/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 26.10.2007 №11244140300, з огляду на те, що оціночна вартість права вимоги за вказаним кредитним договором значно збільшилась, і це безпосередньо вплинуло на склад ліквідаційної маси ПАТ "Дельта Банк".
В подальшому, на підставі вищевказаного рішення ТОВ "ІТ-Контракт", було змінено статус торгів (аукціону) на "відмінені".
Не погоджуючись з вказаним рішенням фонду, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем у відповідності до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому підстави до його скасування відсутні.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, з наведеними у статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Положення Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) встановлюють правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.