ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/6840/20
адміністративне провадження № К/9901/17648/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №640/6840/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Бояринцевої М.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415.
Також, позивачем подано про забезпечення позову шляхом:
- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн;
- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн, і пов`язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб;
- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 415 в частині пункту другого і пов`язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб.
Позивачем обґрунтовано необхідність забезпечення позову очевидною протиправністю постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415. Також позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане в подальшому неможливим, оскільки тягар у вигляді сплати штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400 в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн та в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Зупинено пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 415.
В іншій частині заяви відмовлено.
Суди встановили що постановою НКРЕКП від 14.02.2020 № 400 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" накладено штраф у розмірі 1 700 000 грн за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме:
підпункту 2 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;
підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
В постанові вказано, що сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції").
Одночасно п. 2 постанови зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" у строк до 01.04.2020 р. привести свою ліцензійну діяльність у відповідність до вимог підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467, а саме щодо обов`язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).
Про здійсненні заходи зобов`язано повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів у строк до 15.04.2020.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сплата штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства.
Відповідач не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви. Зазначає, що відсутні підстави вважати, що в даному випадку наявні ознаки очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.
У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні скарги.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.