ПОСТАНОВА
Іменем України
16 грудня 2020 року
Київ
справа №640/21341/19
адміністративне провадження №К/9901/27976/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/21341/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя Кобаль М.І., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.),
ВСТАНОВИВ:
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 січня 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Копія указаного рішення була отримана Головним управління ДПС в м. Києві (далі за текстом - відповідач, ГУ ДПС) 25 січня 2020 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.68).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, направлену поштою 7 лютого 2020 року (а.с.77).
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 19 лютого 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику з огляду на неусунення недоліків апеляційної скарги.
20 березня 2020 року ГУ ДПС вдруге було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року (а.с.104).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням десятиденного строку з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору та подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Відповідно до вказаної ухвали, апеляційний суд вказав на подання скаржником апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. На переконання суду, сам по собі факт подання первісної апеляційної скарги у строк, встановлений законом, та її подальше повернення не може свідчити про поважність причин такого пропуску. Посилання апелянта не невизначеність строку повторного звернення до суду були відхилені судом апеляційної інстанції.
2 липня 2020 року відповідач направив на адресу суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучив документ про сплату судового збору. Щодо строку звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт вказав, що у цій справі є підтвердженим намір оскаржити рішення суду першої інстанції своєчасно, що є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вчасне подання первинної апеляційної скарги не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою. Апелянт не надав жодних доказів, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Суд апеляційної інстанції врахував, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою судовий збір сплачений не був, його сплата відбулась лише у червні 2020 року. Наведені апелянтом підстави для поновлення строку, на думку суду, є лише недоліками організації представництва інтересів відповідача у судах та не можуть бути визнані поважними.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що вперше апеляційну скаргу відповідачем було подано із дотриманням строків, встановлених статтею 295 КАС України, проте вона була повернута апелянту через несплату судового збору. Скаржник звертає увагу на обставини обмеженого фінансування, що унеможливлює вчасне виконання усіх процесуальних обов`язків, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору. Разом з тим, повторно апеляційну скаргу скаржником було направлено у найкоротший термін після отримання ухвали про повернення попередньо поданої апеляційної скарги; відповідачем постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. При цьому звернення з апеляційною скаргою вдруге відбулось у межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. В обґрунтування своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду у справі №808/2489/17.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.