ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/9995/19
адміністративне провадження № К/9901/8513/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів: Совгири Д.І., Франовської К.С. від 21.01.2020
у справі №240/9995/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), за участю третьої особи Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи з 22.02.2019 внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21.06.2019 №82;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом 01.01.2019, та факту подання позивачем усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі також - Порядок №975).
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому з 22.02.2019 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21.06.2019 №82; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням йому МСЕК з 22.02.2019 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2019, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
4. У березні 2020 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 29.04.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач в період з січня 1989 року по 24.10.1990 та у період з 05.09.2014 по 04.09.2015 проходив військову службу.
8. Під час проходження військової служби 31.01.2015 позивач отримав травму, яка пов`язана із захистом Батьківщини, відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25.08.2015 №3126.
9. Відповідно до довідки МСЕК від 07.10.2015 №001808 позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини з 07.10.2015.
10. У зв`язку із втратою 15% працездатності Міністерством оборони України позивачу виплачено 14469,00 грн.
11. Під час огляду МСЕК 01.10.2018 згідно з довідкою серії 12ААБ №101410 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 19.09.2018, травма так, пов`язана з захистом Батьківщини; огляд позивача проведено первинно.
12. Згідно з довідкою МСЕК Серії 12ААБ №548075 від 01.03.2019 за результатами повторного огляду позивача з 22.02.2019 останньому встановлено ІІ групу інвалідності із зазначенням тієї ж причини.
13. За результатами звернення позивача з заявою про отримання одноразової грошової допомоги пунктом 40 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 25.06.2019 №82 позивачу відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги на підставі абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку №975 з тих підстав, що групу інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Вказано також про проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 14469,00 грн у зв`язку з втратою позивачем 15% працездатності.
14. Вважаючи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
16. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позивач скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що позивачу з 25.08.2015 за результатами первинного огляду встановлено 15 % втрати працездатності. Довідкою МСЕК від 01.10.2018 позивачу з 19.09.2018 встановлено ІІІ групу інвалідності, при цьому огляд вказано первинний. Однак в обґрунтування підстав встановлення (зміни) інвалідності надано докази, що стали підставою для встановлення позивачу відсотка втрати працездатності у 2015 році, тобто обставини, за результатами яких позивачу спочатку встановлено відсоток втрати працездатності, зі сплином трьох років встановлено ІІІ групу інвалідності, а пізніше і другу групу інвалідності не змінились. Позивач фактично отримав одноразову грошову допомогу у 2015 році за отриману мінно-вибухову травму від 31.01.2015 та, звертаючись за виплатою одноразової грошової допомоги у 2019 році, має намір отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням тієї ж травми. З огляду на наведене, вищу групу інвалідності позивачу встановлено (змінено) у понад дворічний термін після встановлення відсотка втрати працездатності. Законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, однак право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У цьому випадку дана умова не дотримана, оскільки між встановленням позивачу 15% втрати працездатності, ІІІ групи інвалідності та ІІ групи інвалідності минуло більше двох років.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що під час огляду 01.10.2018 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 19.09.2018, травма так, пов`язана з захистом Батьківщини. Огляд позивача проведено первинно і група інвалідності первинно останньому встановлена з 19.09.2018. За результатами повторного огляду позивача з 22.02.2019 останньому встановлено ІІ групу інвалідності із зазначенням тієї ж причини. Встановлення групи інвалідності та визначення втрати професійної працездатності є самостійними поняттями та не можуть ототожнюватись (інакше кажучи, ознака повторності застосовується суто до кожного поняття окремо, а не в поєднанні). Саме тому, абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не містить часових обмежень для отримання одноразової грошової допомоги у випадку первинного встановлення групи інвалідності після визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках без встановлення інвалідності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
19. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом помилково застосовано норми матеріального права та неправильно обґрунтовано норму щодо термінів виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві протягом двох років в контексті пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У спірних правовідносинах дана умова не дотримана. Помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на висновки, сформовані у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/694/16, від 21.06.2018 у справі №760/11440/17, від 30.09.2019 у справі №825/1380/18. Натомість урахуванню підлягають висновки Верховному Суду, викладені у постанові від 20.02.2020 у справі №806/714/18, від 04.03.2020 у справі №240/5765/18.
20. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про відсутність підстав для її задоволення, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що первинний огляд позивача був проведений у вересні 2018, а повторний - у лютому 2019, а тому положення абзацу 1 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у даному випадку не можуть бути застосованими. Керуючись принципом незалежності, Верховному Суду необхідно відступити від висновків, викладених у постановах від 20.02.2020 у справі №806/714/18, від 04.03.2020 у справі №240/5765/18.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
25. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
26. Вперше порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги запроваджений з 01.01.2014 шляхом доповнення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI).