ПОСТАНОВА
Іменем України
15 грудня 2020 року
Київ
справа №194/180/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36677/18, №К/9901/36679/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Пономаренко І.П. від 14.09.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченко О.М., Іванової С.М., Чередниченка В.Є. від 11.01.2017, додаткову ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченко О.М., Іванової С.М., Чередниченка В.Є. від 08.02.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі -УПФ, пенсійний орган, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призупинення їй з 03.08.2015 виплати пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також Закон №1058-IV);
- зобов`язати відповідача поновити позивачу з 03.08.2015 виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV.
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви ОСОБА_1 зазначала, що з 01.10.1990 по теперішній час вона працює на посаді начальника Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради. З 20.05.2014 їй була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак починаючи з 01.04.2015 виплату призначеної їй пенсії припинено з посиланням на те, що відповідно до Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі також Закон №213-VІІІ), статті 47 Закону №1058-IV, а також частини сьомої статті 21 Закону України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - також №2493-III) тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2016, у період роботи особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії, зокрема, передбаченої Законом України "Про державну службу", Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", пенсії, призначені відповідно до цих Законів не виплачуються. 25.01.2016 позивач звернулася до відповідача з заявою про відновлення виплати пенсії, однак у відповідь отримала відмову відповідача, оформлену листом від 27.01.2016, у якому відповідач зазначив, що вона на даний час є посадовою особою органів місцевого самоврядування, а тому на неї поширюються норми Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
3. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки їй не призначалася пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" й посада, на якій вона працює, не дає право на призначення пенсії відповідно до вищеназваних актів законодавства. Позивач наполягала, що вона отримувала і повинна надалі отримувати пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017, позов задоволено.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що з 01.06.2015 посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", у зв`язку з чим передбачені цим Законом підстави для невиплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відпали, і з часу призначення пенсії позивачу перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні. З підстав вищенаведеного суди дійшли висновку про те, що виплата пенсії, призначеної позивачеві відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню у зв`язку з відсутністю підстав для її невиплати.
6. Окрім цього, зважаючи на те, що питання розподілу судових витрат при ухваленні судового рішення по суті спору не вирішувалось, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановив додаткову ухвалу від 08.02.2017. якою стягнуто до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1212,64 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
7. Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 задоволено клопотання відповідача та відстрочено йому сплату судового збору в сумі 1212,64 гривень за подання апеляційної скарги на постанову суду від 14.09.2016 до ухвалення судового рішення у справі. На час розгляду апеляційної скарги відповідачем не було сплачено судовий збір. Оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судовий збір в сумі 1212,64 гривень підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційні скарги в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, 25.01.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою про поновлення їй виплати пенсії з 01.06.2015, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява мотивована тим, що з 01.06.2015 посада, на якій позивач працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв`язку з цим, передбачені частиною першою статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до цього закону відпали, та з 01.06.2015 перешкоди для виплати їй вказаної пенсії відсутні.
10. Листом №156/04/35 від 27.01.2016 у задоволенні заяви позивачу було відмовлено та зазначено, що з 20.05.2014 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач є посадовою особою органів місцевого самоврядування та на неї поширюється дія Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Згідно з приписами частини сьомою статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (із внесеними змінами з 01.04.2015 та з 01.01.2016) встановлено, що тимчасово, з 01.04.2015 по 31.12.2016, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункт 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги на ухвалені судами рішення по суті спору, відповідач посилається на те, що позивачка є працюючим пенсіонером - посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому судам слід було керуватись статтею 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в редакції, зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ, відповідно до якої тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2016, пенсія, призначена відповідно до законодавства України, не виплачується посадовим особам органів місцевого самоврядування.
12. Посилаючись на вищевикладене, пенсійний орган вважає, що у разі перебування особи на службі в органах місцевого самоврядування, пенсія такій особі не виплачується незалежно від того, який вид пенсії така особа отримує і на підставі яких норм законодавства така пенсія призначена.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. За змістом частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України (перше речення цієї статті).
15. 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а саме - частину сьому статті 21 вказаного Закону доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р., посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються".
16. Аналогічним чином вищевказана правова норма Закону №2493-III регламентувала спірні правовідносини й у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII.
17. Згідно з положеннями частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну службу" із змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 №213-VІІІ, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутат України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.