Постанова
Іменем України
10 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 766/10107/18
Провадження № 51-4882 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Матолич М.Р.,
розглянув у судовому засіданні обʼєднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018230020000698 та № 12017230020002561за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Херсоні, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,
за касаційною скаргою захисника Токаленко В.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 7 липня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 389 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання 4 роки 10 днів позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 ухвалено не застосовувати, строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного його затримання в порядку виконання вироку.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, який ухвалою Херсонського апеляційного суду від 7 липня 2020 року скасований на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, закрито у звʼязку зі смертю обвинуваченого.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 7 липня 2020 року вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За обставин, установлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, в ніч на 27 лютого 2018 року, умисно, з корисливого мотиву, шляхом подолання огорожі потрапили на територію подвірʼя будинку по АДРЕСА_2, після чого шляхом віджиму вікна проникли до вказаного будинку, де таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 4000 грн., заподіявши останньому збитки на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, в ніч на 3 березня 2018 року, умисно, з корисливого мотиву, шляхом подолання огорожі потрапили на територію подвірʼя вищевказаного будинку по АДРЕСА_2, після чого через раніше відкрите вікно проникли до будинку, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 5159,99 грн., чим заподіяли потерпілому збитки на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, в ніч на 6 березня 2018 року, повторно, умисно, з корисливого мотиву, шляхом подолання огорожі потрапили на територію подвірʼя будинку по АДРЕСА_3, після чого шляхом розбиття стекла і віджиму вікна проникли до вказаного будинку, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 24020,01 грн, чим заподіяли потерпілому збитки на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, в ніч на 9 березня 2018 року, повторно, умисно, з корисливого мотиву, шляхом подолання огорожі потрапив на територію подвірʼя по АДРЕСА_3, після чого через відкрите вікно проник до вищевказаного будинку, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 вартістю 2250 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Окрім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, в ніч на 9 березня 2018 року, умисно, з корисливого мотиву, шляхом подолання огорожі потрапили на територію подвірʼя по АДРЕСА_3, після чого через відкрите вікно проникли до вказаного будинку, де знайшли ключі до гаражу, після відкриття дверей якого проникли туди, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 36384,63 грн.
Крім того, ОСОБА_1 визнаний винуватим в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт. Так ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 28 березня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, 11 травня 2017 року був взятий на облік Корабельним районним сектором Херсонського міського відділу з питань пробації, однак, умисно, починаючи з 8 червня 2017 року, незважаючи на неодноразові попередження не виконав встановлених обов`язків, порушив порядок та умови відбування покарання, та станом на 21 березня 2018 року відпрацював лише 4 години, невідбутий термін покарання складає 116 годин громадських робіт.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Токаленко В.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого через суворість, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції змінити, застосувавши до ОСОБА_1 положення ст. 75 ККУкраїни. З урахуванням характеризуючих даних та пом`якшуючих покарання обставин вважає, що звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.