ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа №822/836/18
касаційне провадження №К/9901/12714/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 (головуючий суддя: Матохнюк Д.Б., судді: Боровицький О.А., Шидловський В.Б.) у справі №822/836/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив провести йому, як інваліду ІІ групи, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250 782 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, позивач вперше у межах строків апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу, проте ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 таку було повернуто скаржнику без розгляду у зв`язку з тим, що остання була подана із порушенням порядку її подання (апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції).
07.02.2020 позивач засобами поштового зв`язку повторно подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції
Також 20.02.2020 Сьомим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала її невідповідність вимогам статті 295 КАС України, а саме: подання з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а наведені причини пропуску такого строку визнані судом неповажними.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За результатами розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Також іншою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив про те, що Основним Законом гарантовано право кожному на захист своїх прав судом. На переконання скаржника, пропуск строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції зумовлений поважними на те причинами, а саме оскарженням до ВРП дій судді Вінницького апеляційного адміністративного суду. Скаржник наполягає, що відразу після отримання результату розгляду його дисциплінарної скарги повторно подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018. Повторне звернення із апеляційною скаргою свідчить про наміри позивача реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідачі правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасного оскарження судового рішення для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.