ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 804/8256/17
адміністративне провадження № К/9901/66578/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Кучми К.С. від 22.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Малиш Н.І., суддів: Баранник Н.П., Щербак А.А. від 20.09.2018
у справі № 804/8256/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про скасування постанов
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Елтехкомп" (далі також - позивач, ТзОВ НВП "Елтехкомп") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 08.11.2017 № 276/4.1-3/813 та № 276/4.1-3/814.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. У листопаді 2018 року від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, в якій просить їх скасувати та надіслати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 18.02.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 21.09.2017 № 160-1 та направлення на перевірку від 28.09.2017 № 224 проведено невиїзне інспектування з питань оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати за період 2017 року ТзОВ НВП "Елтехкомп", за результатами якого складено акт №276/4.1-3 від 11.10.2017.
8. Згідно з актом перевірки встановлені порушення, зокрема, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", статті 95 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 33 Закону України "Про оплату праці", а саме: 54 працівникам підприємства не нарахована індексація грошових доходів, починаючи з червня 2017 року; частини четвертої статті 115 КЗпП України, статті 21 Закону України № 504/96-ВР, а саме: на підприємстві мали місце випадки порушення строків виплати заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки; частини першої статті 83 КЗпП України, а саме: на підприємстві мали місце випадки невиплати звільненим працівникам грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки; частини першої статті 47, частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України, а саме: на підприємстві встановлено випадки порушення строків проведення кінцевих розрахунків при звільненні працівників.
9. За результатами перевірки прийнято Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №276/4.1-3-211 від 17.10.2017.
10. За встановлені в акті перевірки порушення вимог законодавства про працю, а саме: частин першої - четвертої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України та частин першої, третьої статті 24 Закону України "Про оплату праці", статті 21 Закону України "Про відпустки" прийнято постанову № 276/4.1-3/813 від 08.11.2017 про накладення на ТзОВ НВП "Елтехкомп" штрафу у розмірі 3200,00 грн.
11. За встановлені в акті перевірки порушення вимог законодавства про працю, а саме: частини першої статті 83, статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", прийнято постанову № 276/4.1-3/814 від 08.11.2017 про накладення на ТОВ НВП "Елтехкомп" штрафу у розмірі 1 760 000,00 грн.
12. Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувані постанови відповідача прийняті ним без урахування всіх наявних первинних документів та реальних обставин. ТзОВ НВП "Елтехкомп" були надані для проведення перевірки всі наявні документи, ведення яких передбачено законодавством про працю. Однак при проведенні перевірки (невиїзного інспектування) перевіряючим застосовано вибірковий підхід до наданих ними документів. У зв`язку з чим були спотворені фактичні обставини та висновки щодо нібито порушення підприємством законодавства.
14. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області під час проведення невиїзного інспектування діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 08.11.2017 № 276/4.1-3/813 та №276/4.1-3/814 є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оскільки відповідачем були виявлені саме порушення щодо несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій позивачем, відповідач правомірно, незважаючи на виконання припису позивачем, вжив заходи щодо притягнення позивача до відповідальності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди під час їх постановлення не врахували, що в оскаржуваній постанові відповідача від 08.11.2017 №276/4.1-3/813 неправильно застосовано абзац 8 частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки порушення, викладені у ній, підпадають під санкцію абзацу 3 частини другої цієї ж статті. Законодавець встановлює, що відповідальність настає лише в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати та інших виплат працівникам більш ніж на один місяць, чого у даному випадку немає. Відповідачем не враховано, що позивач виконав вимоги припису та видав наказ про забезпечення виплати заробітної плати два рази на місяць. Щодо порушення строків виплати заробітної плати за час щорічної відпустки та затримки розрахунку при звільненні зазначив, що працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до надання їм відпустки подали заяви про здійснення виплат за час щорічної відпустки не за три дні до її початку, а пізніше. Позивач щодо звільнених працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 строків розрахунку при звільненні більш, ніж на місяць, не пропустив. Щодо порушень, викладених у постанові від 08.11.2017 №276/4.1-3/814 відносно індексації, позивач зазначив, що ним з 01.01.2017 підвищено оклади на всіх посадах ТзОВ НПВ "Елтехкомп" з 1600,00 грн до 3200,00 грн, тобто у спірному періоді сума підвищення повністю покрила суму необхідної індексації заробітної плати, а тому притягнення позивача до відповідальності за нездійснення індексації є помилковим. Щодо невиплати звільненим працівникам, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_8 грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки зазначив, що відповідні дні щорічної відпустки були надані зазначеним особам.
17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість такої та відсутність підстав для її задоволення, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права із з`ясуванням всіх обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
21. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, (далі також - Положення № 96, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
22. Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
23. Згідно з приписами пункту 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України №340 від 27.03.2015 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №438/26883, (далі також - Положення №340), Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
24. Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою відповідача №276/4.1-3/813 від 08.11.2017 на позивача накладено штраф у розмірі 3 200,00 грн за порушення вимог законодавства про працю, а саме: частин першої -четвертої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України та частин першої, третьої статті 24 Закону України "Про оплату праці", статті 21 Закону України "Про відпустки".
26. Зокрема, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу від 12.05.2017 за № 150517-в надана чергова відпустка на 12 календарних днів з 15.05.2017 по 05.06.2017. Заробітна плата за час відпустки виплачена 31.05.2017 (відомість на виплату грошей № 5 від 31.05.2017); ОСОБА_2 на підставі наказу від 09.06.2017 за №090617-в надана чергова відпустка на 6 календарних днів з 12.06.2017 по 17.06.2017. Заробітна плата за час відпустки виплачена 30.06.2017 (відомість на виплату грошей № 6 від 30.06.2017).
27. На підтвердження зазначеного наявні відомості на виплату грошей №№ 1-4, 6-9 за період січень-квітень 2017 року, червень-вересень 2017 року та січень-вересень 2017 року.
28. Відповідно до вимог частини четвертої статті 115 КЗпП України та статті 21 Закону України "Про відпустки" заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
29. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заробітна плата за період відпусток зазначеним працівникам виплачувалася із затриманням законодавчо встановлених строків, що порушує вимоги частини четвертої статті 115 КЗпП України та статті 21 Закон України "Про відпустки".
30. Колегія суддів відхиляє посилання позивача, викладені у касаційній скарзі, на те, що саме вказані особи просили здійснити такий розрахунок пізніше, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, такі докази перевіряючим не були надані та не спростовують порушення норм законодавства, встановлених перевіркою.