ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа №751/4619/17, адміністративне провадження №К/9901/20400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду 07.11.2017р. (судді -Беземенної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо визначення стажу судді, відмови у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;
зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017р., починаючи з 04.07.2017р., з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 04.07.2017р. він перебуває на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% заробітної плати за стаж на посаді судді 16 роки 02 місяців 23 днів. Вважає, що при призначенні та обчисленні розміру його довічного грошового утримання, не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: проходження строкової служби в збройних силах Радянської Армії, навчання в Харківському юридичному інституті за денної формою, періоди роботи стажистом прокуратури Новозаводського району м. Чернігова, помічником прокурора Новозаводського району м. Чернігова, помічником прокурора м. Чернігова, старшим помічником прокурора м. Чернігова, начальником відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Чернігівської області, а також безпідставно відмовлено у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення яка є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.09.2017р. позов задоволено.
Визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017р., починаючи з 04.07.2017р., з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р. апеляційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задоволено частково.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.09.2017р. скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов`язання Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017р. та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.09.2017 р. - залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та залишити в силі постанову першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до складу суддівської винагороди, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), у зв`язку з цим виплата довічного грошового утримання повинна проводитись з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм, матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що з 04.07.2017р. позивач перебуває на обліку в Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% заробітної плати .
18.07.2017р. позивач звернувся до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення згідно довідки від 05.07.2017р. № 03-36/865/17, виданої ТУ ДСА України в Чернігівській області, але листом №1013/02/с-7 від 20.11.2017р. позивачу було повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії (а.с.10), оскільки допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу, щодо перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги, щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, апеляційний суд виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, тому, відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
З такими висновками суду апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.