У Х В А Л А
09 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № № 800/278/17 (П/9901/413/18)
Провадження № 11-338заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Дмитра Анатолійовича від участі в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И Л А:
10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 червня 2017 року № 1544/0/15-17 "Про визнання порушення суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 вимог щодо несумісності та звільнення його з посади".
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд. Відповідно до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2018 року цю справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду ним як судом першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 13 березня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року, оскільки вважає, що цей суд неповністю з`ясував обставини в справі та не надав належної оцінки всім аргументам її учасників.
Від представника позивача адвоката Кравця Р. Ю. надійшла заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А. від участі в розгляді цієї справи.
На обґрунтування наведених у заяві вимог представник позивача, пославшись на положення статей 36 та 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), зазначив, що суддя Великої Палати Верховного Суду Гудима Д. А., усвідомлюючи, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває низка справ за позовами та апеляційними скаргами осіб, інтереси яких представляє адвокат Кравець Р. Ю., зокрема, і апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року, допустив публічні зневажливі висловлювання щодо адвоката Кравця Р. Ю .
На думку Кравця Р. Ю. така обставина підтверджується змістом коментарів судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А., залишених під власним дописом у соцмережі Facebook у відповідь на коментарі Кравця Р. Ю. до цього допису.
Заявник вважає, що публічні коментарі, висловлені суддею Великої Палати Верховного Суду Гудимою Д. А. в соцмережі щодо нього, викликають серйозний сумнів у неупередженості та об`єктивності при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Перевіривши наведені на обґрунтування заяви про відвід доводи Кравця Р. Ю., Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Стаття 36 КАС визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як убачається із цієї норми, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у заяві про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А., суд приходить до висновку, що вони не свідчать про його зацікавленість у розгляді справи та не впливають на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення, адже суддею Гудимою Д. А. жодних висловлювань ані стосовно сторін у справі ( ОСОБА_1 та ВРП), ані щодо власного бачення правової позиції у справі, оцінки її обставин тощо публічно, зокрема, і на своїй сторінці у соцмережі Facebook, допущено не було.