Постанова
Іменем України
08 грудня 2020 р.
м. Київ
справа №953/19019/19
провадження № 51-4657 км 20
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Слинька С. С.,
секретаря
судового засідання Слободян О.М.,
за участю:
прокурора Круценко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490001244за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, у тому числі, 18 липня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; 05 лютого 2014 року за ч. 1 ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2020 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
В період часу з 01 листопада 2017 року до 23 березня 2018 року (більш точний під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , діючи повторно та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, через паркан незаконно проник на територію двору домоволодіння АДРЕСА_1, звідки шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до сараю та таємно викрав дитячий велосипед ТМ "Benneto" і двоколісний велосипед Formula STORMY, належні ОСОБА_2, перемістив викрадене в двір будинку АДРЕСА_1, спричинивши потерпілій майнову шкоду на загальну суму - 3904 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що місцевий суд усупереч ст. 75 КК України не навів достатніх та переконливих мотивів щодо можливості звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Одночасно апеляційний суд залишив поза увагою неправильне застосування місцевим судом ст. 75 КК України, відповідно до ст. 419 КПК України своє рішення належно не обґрунтував, що потягло призначення ОСОБА_1 покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Круценко Т. В. касаційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, проте це не перешкоджає розгляду скарги по суті, оскільки вони належно повідомлені про місце та час розгляду даного провадження.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості щодо ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.
При цьому підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.