Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 500/4994/14-к
провадження № 51-4947 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненко І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Круценко Т. В.,
захисника Гузя Г. В.,
виправданої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Мерданського В. В. на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170150003422, щодо
ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вільногорська Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, працюючої деканом педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, раніше не судимої,
виправданої за ч. 3 ст. 368 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано невинуватою та виправдано у висунутому органом досудового розслідування обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК, а саме в тому, що 11 жовтня 2013 року вона будучи службовою особою, деканом педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, пов`язані з організацією навчального процесу зазначеного вище факультету, перебуваючи у своєму робочому кабінеті №204, розташованому на другому поверсі Ізмаїльського державного гуманітарного університету в м. Ізмаїлі Одеської області по проспекту Суворова, 75, отримала від громадянки ОСОБА_2 неправомірну вигоду, яку раніше вимагала, у розмірі 480 доларів США за перенесення і складання літньої навчальної сесії 2013 року та за уникнення відрахування останньої з навчального закладу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор зазначає, що в порушення вимог ч. 3 ст. 374 КПК судом першої інстанції не зазначено підстав та обґрунтування виправдання ОСОБА_1 .Судами допущено неповноту судового розгляду, яка виразилась у тому, що ними необґрунтовано не взято до уваги докази, надані стороною обвинувачення, а лише показання ОСОБА_1 та її захисників, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку в порушення вимог КПК недостовірно відобразив покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що залишилось поза увагою апеляційного суду, який не вмотивовано погодився з висновками суду першої інстанції та безпідставно не вирішив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів.
Прокурор зазначає про відсутність порушень ч. 5 ст. 214 КПК при реєстрації заяви ОСОБА_3, зазначає про безпідставне визнання судом першої інстанції недопустимим доказом протоколу аудіо-відео контролю від 12 жовтня 2013 року на підставі ст. 286 КПК.
Прокурор зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено, але не взято до уваги факт порушення судом першої інстанції п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК внаслідок відсутності в матеріалах кримінального провадження електронного розподілу кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Круценко Т. В. підтримала подану касаційну скаргу.
Захисник Гузь Г. В. та виправдана ОСОБА_1 касаційну скаргу прокурора не підтримали, просили залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Гузь Г. В. послався на безпідставність доводів касаційної скарги, вказуючи на законність постановленої апеляційним судом ухвали. Просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Тому колегія суддів Верховного Суду, виходячи з вищенаведеного, не перевіряє доводи прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неповноти судового розгляду, оскільки перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 виправдана за ч.3 ст. 368 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, що за висновками суду апеляційної інстанції, з якими погоджується і колегія суддів Верховного Суду, відповідає п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.
За встановлених судом першої інстанції та апеляційним судами фактичних обставин злочину, а також, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, висновок суду про недоведеність вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим.