|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа №754/1106/18
провадження №51-3918км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Могильний О.П.,
Наставний В.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Титаренко Ю.О.,
засуджений ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисник Воронов В.І.,
потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник потерпілих Котенок А.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника Воронова В.І. на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року й ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100030014493, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Донецьку, проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
На обґрунтування своєї вимоги засуджений посилається на те, що умисного вбивства не вчиняв, натомість сам оборонявся від ОСОБА_4, який кинувся на нього з ножем. Він вимушений був відібрати у потерпілого ножа, схопивши за лезо рукою та поранивши кість правої руки, й, обороняючись від нападу, завдав потерпілому цим ножем хаотичні удари.
Вважає, що судом порушено принцип презумпції невинуватості.
Стверджує, що свідки давали неправдиві показання, а суд урахував лише ті докази, які свідчили про його винуватість, проігнорувавши його власні показання, дані слідчого експерименту та, зокрема, висновок експерта про механізм утворення в обвинуваченого ножового поранення правої руки, яке могло відбутися за обставин, зазначених останнім.
У касаційній скарзі захисник Воронов В.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_1 через суворість, виклав вимогу до Суду про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Свою вимогу захисник мотивує тим, що винуватість ОСОБА_1 в умисному вбивстві не доведено поза розумним сумнівом, проте, враховуючи напад з боку ОСОБА_4, озброєного ножем, вбачається вчинення засудженим убивства при перевищенні меж необхідної оборони.
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до Суду про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Свою вимогу прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім конкретним доводам потерпілої ОСОБА_3, яка в апеляційній скарзі вказувала на те, що суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, який є особливо тяжким, пов`язаним з посяганням на найвищу соціальну цінність - життя людини; не враховано конкретних обставин злочину, а саме велику кількість завданих ударів, а також особу обвинуваченого, його характеристику з місця проживання, невизнання вини, ухилення від відшкодування шкоди.
Зазначає, що мотивувальна частина ухвали суду апеляційної інстанції не містить посилання на жодну підставу, що обґрунтовано дозволяє вважати покарання у виді 11 років позбавлення волі достатнім для виправлення обвинуваченого.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 250 000 грн кожній у рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 - 14 046,23 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
За ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційні скарги захисника Воронова В.І. та потерпілої ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 листопада 2017 року близько 20:00, знаходячись у кімнаті № 3 приміщення ТОВ "Буран" на вул. Пухівській, 2 в м. Києві, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, зі значною силою завдав шість ударів кухонним ножем в область голови, шиї та тулубу ОСОБА_4, заподіявши проникаючі колото-різані поранення грудної клітки, живота, шиї та правого плеча з ушкодженням крупних судин і внутрішніх органів, що супроводжувалось розвитком крововтрати та призвело до смерті ОСОБА_4 на місці події.
Крім того, ОСОБА_1 завдав потерпілому вісімнадцять ударів в область голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які утворюють легкі тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних поранень. Усі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4, були прижиттєвими та завдані ОСОБА_1 в короткий проміжок часу до настання смерті. Таким чином, ОСОБА_1 умисно протиправно позбавив життя ОСОБА_4, спричинивши останньому не менше 24 ударів травмуючої дії, тим самим довів свій злочинний умисел до кінця.
Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
Від представника потерпілих ОСОБА_5 надійшли заперечення на касаційні скарги засудженого та захисника.
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали касаційні скарги сторони захисту та заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора; прокурор подані касаційні скарги не підтримав; потерпілі та їх представник підтримали касаційну скаргу прокурора та заперечили проти задоволення касаційних скарг засудженого та захисника.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі заперечуються фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судами, що не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції з огляду на положення ч. 1 ст. 433 КПК України та ст. 94 КПК України щодо повноважень суду першої інстанції на оцінку доказів у провадженні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, та жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 1, ч. 2 ст. 94 КПК України).
Оцінка доказів є прерогативою виключно суду першої інстанції, у передбачених законом випадках - і суду апеляційної інстанції.
Водночас процесуальним законом також передбачені повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду судом касаційної інстанції.