Постанова
іменем України
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 473/2485/17
провадження № 51-4454км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 травня 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150190001042, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у незаконному зберіганні, придбанні та перевезенні особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, за таких обставин.
30 травня 2017 року у денний час доби ОСОБА_1, перебуваючи на одній із вулиць мікрорайону "Соляни" у м. Миколаєві, придбав у чоловіка на ім`я ОСОБА_2 два обмотані келійкою стрічкою полімерні пакунки з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом та три полімерні пакунки із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, які 31 травня 2017 року перевіз до місця свого проживання, де зберігав.
1 червня 2017 року приблизно о 13:30 ОСОБА_1, обмотав клейкою стрічкою вищевказані пакунки, після чого на автомобілі таксі приблизно о 16:00 прибув до основної огорожі дільниці № 5 державної установи "Вознесенська виправна колонія № 72", де здійснив їх перекид на територію виробничої зони колонії та одразу був затриманий працівниками колонії. Цього ж дня, у період часу з 17:00 до 17:40 працівниками поліції під час огляду земельної ділянки виробничої зони охоронюваної території виправної колонії було виявлено згорток в якому знаходились вищевказані пакунки з наркотичним засобом та психотропною речовиною.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку із недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку прокурора, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження безпідставно визнав ряд доказів недопустимими, а також не взяв до уваги показання свідків, які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Суд апеляційної інстанції залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не зазначив підстав, з яких її визнано необґрунтованою, тому ухвала не відповідає вимогами ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції .
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 404 КПК, апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
За вимогами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, на яких її визнано необґрунтованою.
Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
До того ж, суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Недотримання вказаних положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Під час перегляду вироку щодо ОСОБА_1 апеляційний суд зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався.