1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


07 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 428/9526/13-к

провадження № 51-1785 км20


Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Іваненка І.В., Ковтуновича М.І.,


за участю:

секретаря

судового засідання Письменної Н. Д.,

прокурора Єременка М.В.,

захисника Лагутіна В.О,


у режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_1,

захисників Воронка В.В., Шурхна К.А., Юрченка В.Г.,

представника потерпілого Свистуна Г.В.,

представників

цивільного позивача Муньки О.М., Юр`євої М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Шурхно Кирила Анатолійовича на вирок Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, засудженого ОСОБА_3 та адвоката Воронко Віталія Васильовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року та вирок Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вовча Гора, Хмельницького району, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого, останнього разу за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 березня 2011 року за частиною 2 статті 146, частиною 1 статті 162, частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 357, частиною 3 статті 357 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з випробувальним строком, відповідно до статті 75 КК, на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Арапівка, Троїцького району, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 4 статті 187 КК,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5 статті 27, частиною 4 статті 187 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року

ОСОБА_2 виправдано за частиною 1 статті 263 КК; визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією 1/2 частки майна, яке є його власністю.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією 1/2 частки майна, яке є його власністю.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією 1/2 частки майна, яке є його власністю; відповідно до частини 1 статті 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, приєднано частково невідбуте покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 березня 2011 року, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією 1/2 частки майна, яке є його власністю.

ОСОБА_3 виправдано за частиною 1 статті 263 КК; визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією 1/2 частки майна, яке є його власністю.

ОСОБА_5 виправдано за частинами 4, 5 статті 27, частиною 4 статті 187 КК.

Згідно з вироком, на початку квітня 2013 року, відповідно до розробленого ОСОБА_2 злочинного плану, була створена організована група для вчинення одного особливо зухвалого та резонансного розбійного нападу на приміщення і сховище Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Сєвєродонецький Склопластик", розташованих за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2, (надалі ТОВ "НВО "Сєвєродонецький Склопластик"). Так, ОСОБА_2, будучи організатором злочину і керівником організованої групи, розробив план його скоєння, який довів до відома всіх членів організованої групи, і, отримавши їх згоду, розподілив злочинні ролі та функції кожного учасника організованої групи, а також єдині спільні правила поведінки і способи конспірації. Діючи з метою реалізації єдиного злочинного умислу, на початку квітня 2013 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили підібрати виконавців злочину таким чином, щоб унеможливити в подальшому їх знайомство та впізнання один одного. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підібрав для вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, ОСОБА_1 та особу, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, довів до їх відома заздалегідь розроблений план вчинення розбійного нападу, з реалізацією якого зазначені особи добровільно погодились, усвідомлюючи факт власної участі в організованій групі. ОСОБА_3, діючи з метою реалізації єдиного злочинного умислу, також підібрав для вчинення кримінального правопорушення невстановлених осіб, провадження щодо яких виділено в окреме провадження.

В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, з метою підготовки до вчинення розбійного нападу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, неодноразово, через огорожу, проникали на територію ТОВ "НВО Сєвєродонецький Склопластик", з метою спостереження за особливостями охорони зазначеного об`єкту, й, зокрема, у зазначений період, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та особою, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, через огорожу було доставлено до покинутої будівлі цеху кисневий та газовий балони, шланги до балонів, з метою їх подальшого використання для проникнення до сховища підприємства.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи, в невстановлений час через огорожу доставили до вказаного цеху сходи для використання при проникненні в будівлю підприємства, де знаходиться сховище з майном, яке виготовлено з дорогоцінних металів та сплавів. Також у зазначений вище період часу, ОСОБА_2 придбав у невстановленому місці одяг, маски для обличчя, рукавички з метою конспірації, три пістолети травматичної дії, засоби зв`язку та інші предмети для полегшення здійснення розбійного нападу, а ОСОБА_3, реалізуючи єдиний злочинний умисел, у вказаний проміжок часу, придбав у невстановленому місці вогнепальну зброю - 2 автомати.

Також, з метою усунення перешкод до проникнення на територію зазначеного підприємства у зазначений період часу ОСОБА_2 за допомогою отруйної речовини, отриманої від ОСОБА_3, та м`ясного фаршу, через невстановлену особу організовував отруєння собак, які знаходились на території підприємства.

Крім того, 12 травня 2013 року, приблизно о 21.00 годині, в гаражі, яким користувався ОСОБА_2, розташованому по вул. Маяковського м. Сєвєродонецька Луганської області, ОСОБА_2 спільно з особою, провадження щодо якої зупинено, ОСОБА_4, ОСОБА_1, та особою, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, якій не було відомо про існування організованої групи, деталізували раніше розроблений план щодо використання засобів конспірації, а ОСОБА_2, зокрема, передав ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленій особі травматичні пістолети, для використання під час розбійного нападу, отримавши від ОСОБА_3 вогнепальну зброю - автомат, встановити який під час досудового розслідування не надалося можливим.

Далі, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, особа, провадження щодо якої зупинено, та невстановлена особа, діставшись приблизно о 22.00 годині на транспортному засобі території ТОВ "НВО "Сєвєродонецький Склопластик", використавши маски для обличчя, рукавички, проникли через огорожу підприємства, де ОСОБА_2 відвів особу, провадження щодо якої зупинено на дах покинутого цеху з метою спостереження за допомогою бінокля за навколишнім оточенням під час скоєння розбійного нападу, після чого повернувся до огорожі підприємства і разом з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленою особою через огорожу проникли на територію зазначеного об`єкту, де зустрілися із ОСОБА_3 та невстановленою особою. При собі у ОСОБА_3 знаходилась вогнепальна зброя - автомат. Крім того, ОСОБА_3 та невстановлена особа, яка прибула разом з ним, були одягнуті у камуфляжний одяг з масками на обличчі.

Далі, 13 травня 2013 року, приблизно о 00.00 годин, знаходячись на території ТОВ "НВО "Сєвєродонецький Склопластик" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, діючи у складі організованої групи, а також дві невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, за допомогою зброї, погрожуючи застосуванням насильства охоронцям підприємства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пластиковими хомутами та скотчем зв`язали їм ноги, надягли наручники на руки, натягли на обличчя шапки, після чого відтягли зазначених осіб до кущів, де залишили з ними невстановлену особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, що була запрошена ОСОБА_3 .

Після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, увірвалися в приміщення адміністративної будівлі підприємства, де ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, повалили на підлогу начальника караулу - ОСОБА_8, контролерів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за допомогою пластикового хомута та скотча зв`язали їм ноги, наділи на руки наручники, натягнули на обличчя шапки, після чого, з метою охорони, з ними залишилися ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження.

Далі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи у складі організованої групи, направилися до сховища, до якого, за допомогою сходів, які були сховані заздалегідь, розбивши вікно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли, залишивши біля вікна ОСОБА_4 .

Далі, ОСОБА_3, з метою проникнення до кімнати, з вогнепальної зброї зробив постріли в двері, після чого разом із ОСОБА_2 зламали двері та нанесли контролеру ОСОБА_12, який знаходився у приміщенні, кілька ударів ногами в голову та плече, повалили його на підлогу та за допомогою пластикових хомутів й скотча зв`язали ноги, надягли на руки наручники, натягли на обличчя шапку, після чого впустили до приміщення ОСОБА_4, якого залишили із останнім з метою охорони.

Надалі, використовуючи газозварювальний апарат, ОСОБА_2 зрізав замок до сховища виробів з дорогоцінними металами, після чого, разом із ОСОБА_3, проникли до сховища, де за допомогою ключів, які вони викрали у караульному приміщенні, відчинили сейфи, де знаходились вироби, що містять платину та інші дорогоцінні метали, які поклали до раніше заготовлених валіз. Після чого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлена особа віднесли викрадене майно до невстановленого автомобілю, який їх чекав біля будівлі та зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Своїми діями зазначені особи заволоділи майном, яке належить ТОВ "Кустос Інвест", на загальну суму 33 817 218 гривень 34 копійки. Крім того, під час вчинення розбійного нападу при вищевказаних обставинах, вони заволоділи майном, яке належить ТОВ НВО "ДП "Об`єднання Склопластик", на загальну суму 11870 гривень 10 копійок. Таким чином, загальний матеріальний збиток, завданий діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, особи, провадження у відношенні якої зупинено та невстановлених осіб, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, складає 33 829 088 гривень 40 копійок, що є особливо великим розміром.

Крім того, у результаті вищевказаних злочинних дій потерпілому ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а потерпілим ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11 були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Вироком Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року в частині виправдання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за частиною 1 статті 263 КК, призначення покарання ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 за частиною 4 статті 187 КК - скасовано та ухвалено новий вирок, яким:

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за частиною 4 статті 187 КК призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі частини 1 статті 70 КК визначено остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за частиною 4 статті 187 КК призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі частини 1 статті 70 КК визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_1 за частиною 4 статті 187 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі частини 1 статті 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 березня 2011 року та остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_4 за частиною 4 статті 187 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 не погоджуючись із вироком Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у зв`язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, вимагає змінити зазначене судове рішення та призначити більш м`яке покарання, посилаючись на щире каяття, повне визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння його розкриттю, що, на його думку, не було враховано апеляційним судом.

Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Шурхно К.А. у своїй касаційній скарзі також вимагає змінити вирок суду апеляційної інстанції, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання особі засудженого, та призначити його підзахисному більш м`яке покарання - у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Засуджений ОСОБА_3 у касаційній скарзі вимагає скасувати вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року та вирок Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до недоведеності його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 та частиною 4 статті 187 КК.

Так, зокрема, порушення норм кримінального процесуального права ОСОБА_3 убачає у тому, що судом апеляційної інстанції не було повторно допитано жодного потерпілого та свідка, показання яких могли суттєво вплинути на кваліфікацію діяння, посилається на недопустимість результатів слідчих експериментів від 11 липня 2013 року та 12 липня 2013 року, помилковість висновку суду першої інстанції щодо визнання допустимим доказом результати обшуку від 05 липня 2013 року. Крім того, засуджений стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено належним чином вартість викраденого майна, оскільки відсутній висновок товарознавчої експертизи, а висновки судово-медичних експертиз № 324, 320, 319 від 15 травня 2013 року, № 363 від 04 вересня 2013 року ніяким чином не підтверджують факт причетності засудженого ОСОБА_13 до вчиненого злочину.

На підставі викладених доводів засуджений ОСОБА_3 наполягає на тому, що апеляційний суд, змінивши кваліфікацію його діянь, а саме, визнавши його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК, за яким його вже двічі було виправдано судами першої інстанції, не дослідив безпосередньо жодного доказу, яким би підтверджувалась його винуватість у інкримінованому йому злочині.

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Воронко В.В. у касаційній скарзі також вимагає скасувати вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року та вирок Луганського апеляційного суду від 17 березня 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до недоведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК та, відповідно, до неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність.

На підтвердження власної позиції адвокат посилається, зокрема, на необґрунтовану позицію апеляційного суду щодо недостовірності показань окремих свідків за відсутності їх безпосереднього допиту, ймовірність висновку судово-медичної експертизи від 04 жовтня 2013 року, який суд поклав в обґрунтування винуватості його підзахисного та наявність у матеріалах провадження ще одного висновку судово-медичної експертизи від 30 травня 2013 року, якому суди не надали належної оцінки. Крім того, захисник зазначає, що пред`явлення для впізнання від 05 вересня 2013 року було проведено з суттєвими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а всі показання, отримані під час зазначеної слідчої дії засуджений ОСОБА_2 надавав під тиском правоохоронних органів з метою примушування оговорити засудженого ОСОБА_1 .


................
Перейти до повного тексту