Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 235/2304/18
провадження № 61-6597св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест",
відповідачі: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року у складі судді Хмельової С. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Корнистої О. І., Дундар І. О., Жданової В. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" (далі - ТОВ "Бета-Агро-інвест") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(далі - ФОП ОСОБА_2 ) про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди.
Позивач обґрунтовував визначені ним вимоги тим, що між ТОВ "Бета-Агро-інвест" та ОСОБА_1 20 серпня 2007 року укладено договір оренди землі на 10 років. Від ОСОБА_1 13 квітня 2017 року надійшла заява, у якій він, на думку позивача, невмотивовано відмовляється від продовження строку дії договору. 24 червня 2017 року орендодавцю вручено повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, запропоновано інші привілейовані умови договору оренди, що були викладені у додатковій угоді. Позивач не отримав будь-якої відповіді від ОСОБА_1 ; підстави, за якими він відмовився від укладення з ТОВ "Бета-Агро-інвест" додаткової угоди, ним не відомі. У подальшому, стало відомо, що 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2 .
Зважаючи на наведене, ТОВ "Бета-Агро-інвест" просило визнати недійсним договір оренди землі від 17 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Бета-Агро-інвест".
Стислий виклад заперечень відповідачів
ОСОБА_1 надав відзив на позов, в якому заперечував проти пред`явлених вимог, оскільки вони є необґрунтованими і в задоволені позову, на його думку, необхідно відмовити.
ФОП ОСОБА_2 у відзиві на позов зазначила, що позовні вимоги не визнає повністю, просила у задоволені позову ТОВ "Бета-Агро-інвест" до ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бета-Агро-інвест" до ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним та визнання укладеною додаткової угоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що позивач висловив своє бажання продовжити договір оренди на новий строк, проте ОСОБА_1 висловив небажання продовжувати строк дії договору оренди землі, а також ТОВ "Бета-Агро-інвест" після закінчення строку дії договору не користувалося земельною ділянкою, орендну плату не сплачувало після закінчення строку дії договору, орендодавець ОСОБА_1 продовжував наполягати на відмові від продовження дії договору оренди. Договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2 укладено 17 жовтня 2017 року, коли перемовини щодо продовження договору від 20 серпня 2007 року закінчилися, тобто факт порушення переважного права ТОВ "Бета-Агро-інвест" на укладення договору оренди землі не знайшов свого підтвердження.
Апеляційний суд додатково зазначив, що доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо непідтвердження факту порушення переважного права ТОВ "Бета-Агро-інвест" не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до фактичних обставин умови щодо поновлення договору оренди землі, передбачені частинами другою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні, оскільки відповідач ОСОБА_1 на пропозицію продовження договору оренди відмовився, тобто переважне право позивача не порушено. Посилання в апеляційній скарзі на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, апеляційний суд визнав необґрунтованим.
Додатковим рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2018 року понесені ТОВ "Бета-Агро-інвест" інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи за позовом ТОВ "Бета-Агро-інвест" до ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, а саме витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів, покладено на ТОВ "Бета-Агро-інвест".
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2019 року, ТОВ "Бета-Агро-інвест" просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявник зазначає, що:
- ТОВ "Бета-Агро-інвест" як належний та добросовісний орендар виконало всі необхідні умови задля реалізації переважного права оренди (добросовісне виконання обов`язків за договором, своєчасне повідомлення про намір реалізувати переважне право, надіслання проекту додаткової угоди, відсутність мотивованих заперечень);
- ОСОБА_1 не надав відповіді на пропозицію ТОВ "Бета-Агро-інвест" щодо поновлення договору, не повідомив заявника про намір укласти договір оренди землі із іншим орендарем, а також про причини відмови у поновленні договору оренди землі;
- умови, на які погодився ОСОБА_1, підписуючи договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2, були прийнятними та навіть більш вигідними для ТОВ "Бета-Агро-інвест";
- судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 702/699/16-ц (провадження № 61-10454св18), Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ФОП ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ТОВ "Бета-Агро-інвест" залишити без задоволення, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін. Зазначає, що судами правильно встановлено відсутність факту порушення переважного права ТОВ "Бета-Агро-інвест" на поновлення договору оренди землі на новий строк у зв`язку з відмовою орендодавця від продовження дії договору оренди землі.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, яка переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, за якими судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки, площею 7, 0964 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Покровського (колишнього Красноармійського) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 16 березня 2006 року № 108.
Між ТОВ "Бета-Агро-інвест" та ОСОБА_1 20 серпня 2007 року укладено договір оренди землі. Відповідно до умов цього договору орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар ТОВ "Бета-Агро-інвест" прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду передано земельну ділянку, площею 7, 0964 га ріллі, кадастровий номер 1422781600:11:000:0409.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірах: 1 % від нормативної оцінки земельної ділянки (рілля) - 723, 99 грн.
Договір зареєстровано у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 20 серпня 2007 року.
Таким чином, договір оренди землі закінчив дію 20 серпня 2017 року.
ОСОБА_1 13 квітня 2017 року звернувся до ТОВ "Бета-Агро-інвест" із заявою про повернення йому земельного паю, загальною площею 7, 0964 га, ріллі на території Іванівської сільради для ведення сільськогосподарського виробництва, оскільки строк договору оренди землі закінчується 20 серпня 2017 року.
ТОВ "Бета-Агро-інвест" листом від 20 червня 2017 року звернулося до ОСОБА_1 з повідомленням про намір скористатися своїм переважним правом на продовження договору оренди землі. У цьому листі зазначено, що підприємством передбачено збільшення орендної плати до 4 % від нормативної грошової оцінки землі у 2017 році та 5 %, починаючи з 2018 року, що становитиме 11 951, 17 гривень на рік, але таке підвищення можливе тільки за умови поновлення договору на новий строк. У випадку, якщо ОСОБА_1 не має наміру поновлювати договір за жодних умов, ТОВ "Бета-Агро-інвест" просить його надати письмову відмову із зазначенням причин такої відмови. Також у листі зазначено, що якщо власник земельної ділянки не виявить бажання продовжити договір оренди, ТОВ "Бета-Агро-інвест" буде вимушене у 2017 році нарахувати орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та за фактичний період використання земельної ділянкою, як це передбачено діючим договором, це будуть не бажані, але вимушені заходи. У випадку згоди на поновлення договору за бажанням ОСОБА_1 йому буде сплачена орендна плата за 2017 рік в повному обсязі (4 % - 9 560, 94 грн) достроково під час підписання додаткової угоди. Лист отримано ОСОБА_1 24 червня 2017 року.
Суд першої інстанції критично оцінив зміст листа позивача про намір продовжити договір оренди, оскільки позивач вдався до маніпулювання з розміром плати за оренду землі, ставлячи умову про те, що якщо відповідач ОСОБА_1 погодиться на продовження договору, то отримає у 2017 році 9 560, 94 грн, а у випадку відмови отримає 1 312, 08 грн, які і отримав у результаті.
Між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 17 жовтня 2017 року укладено договір оренди землі. Відповідно до цього договору орендодавець ОСОБА_1 надав, а орендар ФОП ОСОБА_2 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду передано земельну ділянку, площею 7, 0964 га ріллі, кадастровий номер 1422781600:11:000:0409.
Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 7 171, 06 грн на рік.
Листом від 20 жовтня 2017 року ТОВ "Бета-Агро-інвест" повідомлено ОСОБА_1 про те, що земельні ділянки, за якими закінчилися договори оренди землі та за якими надійшли відмови від поновлення їх на новий строк, після збирання врожаю звільнені підприємством та повернені їх власникам. Будь-які роботи на таких земельних ділянках не проводяться. Заборгованість за орендною платою відсутня.
Листом від 20 жовтня 2017 року повідомлено, що ТОВ "Бета-Агро-інвест" проводить інформування фіскальних (податкових) органів про зменшення земель, які обробляються, причин такого зменшення та коригування за сумами податкових відрахувань; проінформовано податкові органи про те, що в цьому році була припинена господарська діяльність на ділянці та вона повернута ОСОБА_1 . Роз`яснено власнику про його податкові зобов`язання.
Згідно з довідкою про ротацію культур на спірній земельній ділянці за період з 2007 до 2017 року була така ротація сільськогосподарських культур:
2008, 2009, 2012, 2014, 2016 роки - озима пшениця, 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роки - соняшник, 2011 рік - соя.
Таким чином, соняшник засівався на земельній ділянці ОСОБА_1 п`ять разів у 2007, 2010, 2013, 2015, 2017 роках, що є порушенням наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 18 липня 2008 року № 440/71, відповідно до якого культуру соняшника рекомендовано чергувати у сівозміні через 7-9 років, пару за 10 років не було.
Свідок ОСОБА_3 суду надав показання, що у 2007 році він також укладав договір з ТОВ "Бета-Агро-інвест". На земельних ділянках орендар часто засівав соняшник, орендодавцям давали погане зерно, тому повідомили орендаря заздалегідь, що не будуть продовжувати договори. Свідку у 2017 році орендну плата заплатили в розмірі 1 300, 00 грн.
Свідок ОСОБА_4 суду дала показання, що перебуває у фактичному шлюбі з ОСОБА_1 . Свідку відомий випадок, коли до чоловіка приїжджали люди та голосно розмовляли, вимагали підписати договір, погрожували. Якість зерна у ТОВ "Бета-Агро-інвест" погана, тому орендну плату зерном не брали, а купляли в іншому місці.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він з 2010 року є керівником позивача. Орендодавці йому ніколи не скаржилися, що погане зерно, претензій не пред`являли. Орендодавцям пропонувалося, яким чином вони бажають отримати орендну плату: зерном, зерновідходами або грошима. Також пропонувалася послуга з оранки городів, всі відмовилися.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".