ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа №815/3037/18
адміністративне провадження №К/9901/18921/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника відповідача Моргун Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ененерджи" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року (судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.) у справі №815/3037/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ененерджи" до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ененерджи" (далі - ТОВ "Ененерджи", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2017 року №0044781407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2 262 709 грн та №0044771407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 405 434 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 01.12.2017 року №0044781407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 774 409 грн та №0044771407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 862 878 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що врахування судом апеляційної інстанції під час надання правової оцінки реальності правовідносин із ТОВ "СТАР ЛАЙМ", ТОВ "СТЕЙЛ ПЛЮС" та ТОВ "ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД" вироків у кримінальних справах, порушених у відношенні посадових осіб таких підприємств, суперечить положенням частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року розгляд справи вирішено поводити у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
До початку розгляду касаційної скарги по суті представником позивача на адресу Верховного Суду було направлено клопотання про зупинення касаційного провадження, обґрунтоване зверненням ТОВ "Ененерджи" із апеляційними скаргами на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі №757/24218/17-к та вирок Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року у справі №520/2574/16-к, що, на переконання скаржника, унеможливлює розгляд даної справи.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, колегією суддів було вирішено відкласти розгляд справи задля надання представником позивача суду належних та допустимих доказів відкриття апеляційного провадження за вказаними апеляційними скаргами, які б підтверджували неможливість використання означених вище вироків як таких, що мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.
Проте, у наступне судове засідання представник позивача не з`явися, відповідних доказів суду не надав.
Проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого позивачем клопотання, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання та, як наслідок, зупинення провадження у справі.
Чергове судове засідання було призначено на 09 грудня 2020 року. Позивач явку свого представника не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу позивача, просив відмовити в її задоволенні.
Також у судовому засіданні, яке відбулось 09 грудня 2020 року, здійснено заміну відповідача у справі на належного - Головне управління ДПС в Одеській області, з урахуванням наданих податковим органом доказів правонаступництва.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.10.2017 року по 03.11.2017 на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, фахівцями контролюючого органу було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ЕНЕНЕНЕРДЖИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт від 17.11.2017 №1650/15-32-14-07/38936255 (далі - Акт перевірки).
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму з податку на додану вартість всього у сумі 1 924 347 грн.
01 грудня 2017 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки контролюючим органом було винесені податкові повідомлення - рішення: №0044781407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2 262 709 грн, та №0044771407, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 2 405 434 грн.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених судом доказів не підтверджує реальність змін майнового стану ТОВ "ЕНЕНЕРДЖИ" внаслідок спірних господарських операцій, а також об`єктивну спроможність їх фактичного здійснення відповідними учасниками, з огляду на що суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування ГУ ДФС в Одеській області позивачу спірних сум податку на додану вартість та податку на прибуток.
Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Приймаючи таке рішення суд зазначив, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності позивача з ТОВ "Таір груп", ТОВ "Строй-гарант", ТОВ "Аркона лідер", ТОВ "Протекшн ЛТД", ТОВ "Магнета", ТОВ "Даммара", ТОВ "Еско трейн", ТОВ "Азарін", ТОВ "М-Енерго", ТОВ "Торговий дім "Южний край", ТОВ "Трінітін-груп", ТОВ "Комівояжер груп", ТОВ "ХКД-Трейд", ТОВ "Граніт-сателіт", ТОВ "Арт світ стар", ТОВ "Укрбуд-Холдинг", ТОВ "МК Торг", ТОВ "Лірен груп", ТОВ "Олстар інвестмент", ТОВ "Смарт компані", ТОВ "Торговельна компанія "Центр-холдинг", ТОВ "Ліскор торг", а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських документах за вказаними операціями, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими. Поряд із цим, дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ДРІМ ЄВРО ТРЕЙД", ТОВ "СТЕЙЛ ПЛЮС", ТОВ "СТАР ЛАЙМ" не мали реального характеру, а їх виконання оформлено суто документально, без мети реального настання правових наслідків.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином касаційному перегляду підлягають лише висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які стали підставою для звернення позивача з даною касаційною скаргою до Верховного Суду.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.