ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 809/2682/15
касаційне провадження № К/9901/25048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрбудпроект-1" (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді - Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрбудпроект-1" до Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 02.03.2015.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ТОВ "БК "ГЕОС" щодо придбання робіт (послуг) згідно договору № 17/02 від 17.02.2012 підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; висновок Інспекції про безтоварність господарських операцій ґрунтується лише на припущеннях та не містить жодного доведеного факту, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єктів господарювання; Товариство не мало будь-яких правовідносин із ТОВ "Інтро Груп".
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2015 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 02.03.2015.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходили з того, що: реальність даних господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК "ГЕОС" підтверджуються первинними документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, довідкою про вартість робіт та витрати за січень 2014 рок (за формою № КБ-3), актами приймання та виконання підрядних робіт (за формою № КБ-2в), актами приймання будівельних робіт, податковою накладною, видатковими накладними на матеріали без права власності, платіжними дорученнями, сертифікатом про відповідність закінченого будівництвом об`єкта від 23.12.2014; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.11.2016 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що: Товариство на вимогу Інспекції не надало акту місця передачі робіт, жодних документів щодо затвердженої проектної документації (текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому чинним законодавством порядку, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення та інше), а також проектно-кошторисної документації (локальний кошторис, графік виконання робіт, підсумкової відомості ресурсів, тощо) по об`єктах будівництва; перелік видів робіт за умовами укладеного між позивачем і ТОВ "БК "ГЕОС" договору від 17.02.2012 № 17/02 про будівництво житлових будинків готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення та надані позивачем акти виконаних робіт, свідчать про значний об`єм будівельних робіт, виконання яких потребує наявності у контрагента достатніх трудових та виробничих ресурсів для будівельної діяльності, тоді як у ТОВ "БК "ГЕОС" була відсутня об`єктивна можливість виконати спірні роботи в силу відсутності основних фондів, трудового персоналу, транспортних засобів; одним із контрагентів ТОВ "БК "ГЕОС" було ТОВ "Інтро Груп", у якого також відсутні трудові резерви (працює одна особа), основні фонди, заробітна плата не виплачується, а саме підприємство не знаходиться за місцем реєстрації.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.11.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: в матеріалах справи наявний експертний звіт розгляду проектної документації об`єкта будівництва, який є завершальним етапом розроблення проектів будівництва; чинне законодавство України не передбачає обов`язкового складання акту місця передачі робіт при передачі замовником підрядній організації місця робіт; в матеріалах справи наявні копії договорів, укладених між ТОВ "БК "ГЕОС" та ПП "Бриз Комфорт" та ПАТ "Київелектромонтаж", згідно яких частина робіт на об`єктах виконувалась субпідрядними організаціями; висновок Інспекції про безтоварність господарських операцій між Товариством та ТОВ "БК "ГЕОС" ґрунтується лише на припущеннях та не містить жодного доведеного факту, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтро Груп" не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єктів господарювання, з урахуванням того, що позивач не мав фінансово-господарських відносин із ТОВ "Інтро Груп".
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.11.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 03.11.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "БК "ГЕОС" за січень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої були оформлені актом від 18.02. 2015 № 362/09-07-22-00-12/33550340, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пунктів пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188,198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2014 року, на загальну суму 66596,65 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано про відсутність у Товариства (генпідрядника) об`єкта оподаткування податком на додану вартість по господарських операціях з придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ "БК "ГЕОС" (головного підрядника) згідно договору № 17/02 від 17.02.2012 (щодо будівництва об`єкта: житлового будинку № 1 готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м. Києва, 23 поверха, 342 квартири, 2-х секційний, загальною площею 44615,05 м2; житлового будинку № 2 готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м. Києва, 23 поверха, 342 квартири, 2-х секційний, загальною площею 44903,71 м2, оскільки: згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 № 1018/26-55-22-07/38488873 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтро Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014" ТОВ "Інтро Груп" не знаходиться за податковою адресою, згідно податкового розрахунку за формою № 1-ДФ загальна чисельність працюючих у ТОВ "Інтро Груп" складає 1 особа, СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться судове розслідування по матеріалах, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту у зв`язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, що містять ознаки фіктивних, у тому числі й ТОВ "Інтро Груп", в результаті чого не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання та податковий кредит за період з 01.01.2014 по 28.02.2014; одним із контрагентів покупців ТОВ "Інтро Груп" у січні 2014 року було ТОВ "БК "ГЕОС"; згідно акту Інспекції від 09.07.2014 № 984/09-07-22-01-12/33156172 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК "ГЕОС" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, а саме - із ТОВ БК Гефест-Альянс" за січень 2014 року, із ТОВ Інтро Груп" за січень - лютий 2014 року, із ТОВ "Скай Вінд" за лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення у обліку" наявні розбіжності між показниками податкових зобов`язань та податкового кредиту по ТОВ "БК "ГЕОС" з контрагентом ТОВ "Інтро Груп" на суму 66596,65 грн. за січень 2014 року внаслідок внесення в систему акту від 03.04.2014 № 1018/26-55-22-07/38488873, досліджуючи схему ухилення від оподаткування, перевіркою встановлено, що ТОВ "БК "ГЕОС" є підприємством-транзитером, а отримані від ТОВ "Інтро Груп" будівельно-монтажні роботи з будівництва житлових будинків готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м. Києва, ТОВ "БК "ГЕОС" було продано (реалізовано) для Товариства, що оформлено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в), податковою накладною та договором підряду № 17/02 від 17.02.2012. Вказані обставини слугували підставою для висновку Інспекції про те, що Товариство отримало від ТОВ "БК "ГЕОС" паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, які не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та, відповідно, не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 02.03.2015, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 66597,00 грн. - за основним платежем, 16649,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Положеннями підпунктів "а", "б" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.