ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 812/1416/16
адміністративне провадження № К/9901/572/18
К/9901/3662/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами 1.Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та 2. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (суддя - Борзаниця С.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Ястребова Л.В., судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д) у справі № 812/1416/16.
встановив:
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області в якому, з урахуванням уточнень, просило:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, що втілилася у невнесенні заяви ПАТ "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року на суму 1 902 136,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" суми податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1 902 136,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом 20.08.2015 отримано розрахунок суми бюджетного в розмірі 1 885 449,00 грн та уточнюючих розрахунків №9194861875 від 21.09.2015, №9256212368 від 18.12.2015 та №9036629314 від 16.03.2016 сум бюджетного відшкодування в розмірі 1 902 136,00 грн., проте порушено норми Податкового кодексу України щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, оскільки не вчинено відповідних дій, а саме - не внесені після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ "Луганськтепловоз" згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №812/1416/16 скасовано в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" суми податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1902136,00 грн. та в цій частині прийнято нове рішення.
Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016 на суму 1902136,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та зазначив, що відповідач, як орган владних повноважень, не виконуючи визначені законом дискреційні функції щодо визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування шляхом непроведення документальної перевірки, діяв з порушенням закону.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Луганськтепловоз" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилаючись на порушення пунктів 200.10, 200.11, 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначає, що не проведення податковим органом перевірки свідчить про відсутність порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1902136,00 грн.
Крім того, вказує на те, що з урахуванням внесених з 01.01.2017 законодавчих змін процедури відшкодування податку на додану вартість у податкового органу відсутні повноваження на подання до органу казначейства висновку про відшкодування сум податку на додану вартість. Таким чином має місце протиправна бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми в розмірі 243930,00 грн.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби також звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Доводи касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби мотивовані тим, що судами не враховано положення пункту 24 р. VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей: витрати державного бюджету, у томі числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади. Судами також не враховано, що у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відсутні повноваження щодо проведення документальної перевірки з огляду на закінчення строку для проведення такої перевірки.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Луганськтепловоз" зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Також, позивач просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому податковий орган просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, прийняте нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б.
До вересня 2016 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.
16.09.2016 позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим ПАТ "Луганськтепловоз" було передано на облік до Харківського управління.
ПАТ "Луганськтепловоз" подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість №9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року, в якій у рядку 23.2 заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 1 885 449,00 грн.
В подальшому позивач направив до контролюючого органу уточнюючі розрахунки №9194861875 від 21.09.2015, №9256212368 від 18.12.2015 та №9036629314 від 16.03.2016, тим самим збільшив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, розмір якої становить 1 902 136,00 грн.
Однак, після отримання СДПІ у м. Луганську та відповідачем вказаних документів, не вчинено жодних дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" по податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно із пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду
У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.