ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа №320/4885/20
адміністративне провадження №К/9901/28067/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя - Бєлова Л. В., судді: Аліменко В. О., Безименна Н. В.) у справі № 320/4885/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Відділ містобудування та архітектури Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району, Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району, про скасування постанов,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради № 56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги);
- скасувати постанову Управління від 28 травня 2020 року ВП № 61274367 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради № 56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від від 09 липня 2020 року задовольнив частково заяву позивача про відмову від позову після подання позовної заяви та про розподіл судових витрат, унаслідок чого провадження у справі закрив та відмовив заявнику у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат при постановленні ухвали про закриття провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що постанови від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 та від 28 травня 2020 року ВП № 61274367 про закінчення виконавчого провадження скасовані начальником Управління внаслідок розгляду скарг ОСОБА_1, а не внаслідок задоволення позову після подання позовної заяви, тому у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат слід відмовити.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року скасовано у частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 783,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 17 500,00 грн. У решті ухвалу суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що факт скасування спірних постанов про закінчення виконавчих проваджень з ініціативи відповідача безпосередньо після відкриття провадження у справі, можливо розцінювати як виконання вимог позову відповідачем після подання позовної заяви, у зв`язку з цим, на підставі статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати з відповідача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
Відповідач, уважаючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в частині стягнення судових витрат прийнятою з порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі Управління просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року.
Касаційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов правомірного висновку, що постанови від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 та від 28 травня 2020 року ВП № 61274367 про закінчення виконавчого провадження скасовані начальником Управління внаслідок розгляду скарг ОСОБА_1, а не внаслідок задоволення позову після подання позовної заяви. Тобто такі дії вчинені відповідачем на підставі статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та скарг позивача, які надійшли до Управління 27 та 29 травня 2020 року. Водночас, не чекаючи вирішення питання по суті, 28 травня 2020 року (наступного дня після подачі заяви від 27 та перед подачею до відділу заяви від 29 травня 2020 року) позивач підписує заявку № 5 на надання юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги № 121-МВ-АО від 14 січня 2019 року і 02 червня 2020 року звертається з позовом до суду. При цьому після задоволення (24 червня 2020 року) заяв ОСОБА_1, які були подані до керівника органу виконавчої служби, позивач подає заяву від 06 липня 2020 року, про зміну предмета позову та заяву про відмову від позову внаслідок задоволення його відповідачем та закриття провадження у справі. Отже, на думку скаржника, позивач, зловживаючи своїми правами, подав позов про стягнення з відповідача витрат, які мають очевидно штучний характер та не мали місце при подачі позовної заяви (02 червня 2020 року).
Таким чином на переконання відповідача має місце порушення положень статті 45 КАС України, якими передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені КАС України.
Скаржник указує, що Шостим апеляційним адміністративним судом не взято до уваги та проігноровано, що відповідачем скасовано оскаржувані постанови до подачі відповідної заяви (клопотання) про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 783,60 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 17 500,00 грн. Ураховуючи, що компенсація судових витрат здійснюється за участі особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, то підстав для стягнення судових витрат на користь позивача немає.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не урахував обставини про те, що процесуальні документи по справі підписувались не адвокатом, а керуючим партнером Адвокатського об`єднання "СЕНСУМ" та те, що адвокат жодного разу не з`являвся на судові засіданні по справі. Більш того, у акті приймання юридичних послуг № 5 від 02 червня 2020 року у його вступній частині вказано прізвище, ім`я та по-батькові іншої особи, а не ОСОБА_1, що ставить під сумнів належність такого документа. Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції не урахував, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Поряд із цим відповідач вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд при стягненні витрат на правову допомогу керувався документами, які не є належним підтвердженням повноважень представника, а тому відсутні правові підстави для стягнення заявленого розміру витрат на правничу допомогу на користь позивача.
Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем у скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення зави у частині судових витрат, просив судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Рух касаційної скарги
Касаційна скарга Управління надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 13 листопада 2020 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Соколов В. М., судді: Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року справу № 320/4885/20 призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні. Відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного рішення.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
19 травня 2020 року державним виконавцем Управління прийнято постанову ВП № 61570785 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради № 56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги).
Також 28 травня 2020 року державним виконавцем Управління прийнято постанову ВП №61274367 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради №56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги).
Не погоджуючись з вказаними постановами, ОСОБА_1 27 та 29 травня 2020 року звернувся зі скаргою до Управління про їх скасування.
В послідуючому, 02 червня 2020 року (згідно зі штампом на конверті) ОСОБА_1 направив до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву, яка була зареєстрована судом першої інстанції 11 червня 2020 року за вх. № 5047/20.
В адміністративному позові просив:
- скасувати постанову Управління від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради № 56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги);
- скасувати постанову Управління від 28 травня 2020 року ВП № 61274367 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року № 810/4566/17 про зобов`язання Виконавчого комітету Вишневої міської ради внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради № 56/33 від 09 жовтня 2017 року, зазначивши в них планувальні обмеження (прибережні захисні смуги).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, установлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі.
24 червня 2020 року начальником Управління під час розгляду заяв ОСОБА_1 від 27 та 29 травня 2020 року прийнято постанову, якою скасовано постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 та від 28 травня 2020 року ВП № 61274367. Виконавче провадження з виконання вказаних виконавчих листів відновлено.
06 липня 2020 року від позивача надійшла заява про відмову від позову внаслідок задоволення його відповідачем та закриття провадження у справі.
У даній заяві позивач, зокрема, зазначив, що постановами начальника Управління від 24 червня 2020 року ВП № 61570785 та ВП № 61274367 про результат перевірки законності виконавчого провадження скасовано постанови від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 та від 28 травня 2020 року ВП № 61274367 про закінчення виконавчого провадження. Указані виконавчі провадження відновлені. Таким чином, на думку позивача, його вимоги до відповідача задоволені відповідачем після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі. Отже, позивач просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 17 500,00 грн.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у частині розподілу витрат, зокрема, статті 140 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею 189 КАС України регламентується право позивача у справі на відмову від позову.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у справі 24 червня 2020 року скасовані оскаржувані в межах даної справи постанови від 19 травня 2020 року ВП № 61570785 та від 28 травня 2020 року ВП №61274367, у той же час відповідач здійснив це після звернення позивача до суду.
Так, з матеріалів справи установлено, що позовна заява ОСОБА_1 зареєстрована судом 11 червня 2020 року, провадження у справі було відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року.