ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/12695/19
адміністративне провадження № К/9901/22811/20, № К/9901/20459/20, К/9901/21063/20, № К/9901/22415/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі", Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року (судді Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.І., Федотов І.В.) у справі № 640/12695/19 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Комунального підприємства "Харківводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго"), Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець"), Акціонерне товариство "Дніпроазот" (далі - АТ "Дніпроазот"), Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Марганецький ГЗК"), Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Покровський ГЗК"), Акціонерне товариство "Запорізький завод феропластів" (далі - АТ "Запорізький завод феропластів"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Сарата", Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (далі - ПрАТ "Івано-Франківськцемент"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ "Карпатнафтохім"), Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі" (далі - ТОВ "Трифановка Енерджі"), Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна (далі - ПрАТ "Дніпроспецсталь"), Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром", Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний млин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхліб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", Приватне акціонерне товариство "Український графіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопром Сістем", Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "ТАЛКО", Асоціація "Укрводоканлекологія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ЄК" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Позивачі - Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "НЗФ"), Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі - ТОВ "ПФК") звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про:
- визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" (далі - постанова № 954) та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" (далі - постанова № 955), від 12 липня 2019 року № 1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК УКРЕНЕРГО" (далі - постанова № 1411);
- зобов`язання НКРЕКП утриматися від учинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують про те, що 12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на 2019 рік", якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт год (без ПДВ). Проте 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 954, якою встановлено ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Окрім того, 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову ?№ 955, якою установлено ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 року тариф на зазначені послуги на рівні 8,90 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком. У подальшому, НКРЕКП прийняла постанову № 1411, яка набрала чинності з 01 серпня 2019 року, про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру такого тарифу.
За твердженнями позивачів, у результаті прийняття НКРЕКП спірних постанов витрати споживачів послуг ПрАТ "НЕК "Укренерго" збільшилися майже у шість разів, при цьому з грудня 2018 року жодних інших додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вищезазначеного тарифу, у ДП "НЕК "Укренерго" не виникало. З огляду на це позивачі вважають безпідставним прийняття відповідачем названих постанов, оскільки це призведе до суттєвого збільшення собівартості готової продукції позивачів і третіх осіб у справі та зменшення або, навіть, зникнення попиту на неї, що, у свою чергу, потягне зупинку підприємств. Одночасно з цим позивачі вказують на відсутність повноважень відповідача щодо прийняття спірних постанов № 954, № 955 та № 1411, які, до того ж, прийняті з порушенням процедури, визначеної Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866 (далі - Порядок № 866).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, адміністративні позови ТОВ "ПФК" та КП "Харківводоканал" задоволено повністю, а позов АТ "НЗФ" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954 та № 955, а також від 12 липня 2019 року № 1411. Стягнуто на користь ТОВ "ПФК" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП сплачений судовий збір у розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.). Стягнуто на користь КП "Харківводоканал" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.). Стягнуто на користь АТ "НЗФ" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП сплачений судовий збір у розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.). У задоволенні решти позовних вимог АТ "НЗФ" відмовлено.
Приймаючи означені судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що здійснення функцій з державного регулювання у зв`язку з прийняттям оскаржуваних постанов не відповідає основній меті діяльності НКРЕКП як державного Регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: досягнення балансу інтересів споживачів та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, забезпечення захисту прав споживачів в сфері енергетики щодо належної якості товару в достатній кількості та за обґрунтованими цінами.
Спірні постанови НКРЕКП прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства, тарифи визначено без належного обґрунтування, з порушенням принципу прозорого та недискримінаційного розгляду проектів рішень НКРЕКП.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що в даному випадку постановами НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, № 955 нові тарифи встановлено з ІІ півріччя 2019 року, а постановою від 12 липня 2019 року № 1411 нові тарифи встановлено з 01 серпня 2019 року, тобто протягом 2019 року тарифи змінювалися тричі, що є порушенням вимог Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року № 585 (далі - Порядок № 585), та Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року № 586 (далі - Порядок № 586), положення яких не передбачають можливості здійснення розрахунку тарифу на період менше одного календарного року, оскільки усі прогнозовані складові тарифів розраховуються на період прогнозованого календарного року.
Крім того відповідачем було порушено процедуру прийняття оскаржуваних постанов, оскільки не було залучено до обговорення зауважень та пропозицій представників місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених осіб на етапі їх розгляду, попри те, що тариф на передачу електроенергію має значення для розвитку кожного регіону та територіальної громади України, впливає на собівартість продукції більшості споживачів-виробників та фактично змінює конкурентне середовище, як зазначено в пунктах 2.4, 2.5 Порядку № 866.
Ураховуючи зазначене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов НКРЕКП.
Поряд із цим, суди відмовили в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача утриматися від учинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії, оскільки така вимога не відповідає можливим способам захисту порушених прав, свобод та законних інтересів, визначених частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адже спрямована на майбутнє.
Короткий зміст, обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух у касаційній інстанції
Відповідач - НКРЕКП і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" подали до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, в яких просять скасувати вказані судові рішення у частині вимог, які були задоволені, та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ПрАТ "НЕК "Укренерго" вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що полягає, на його думку, в наступному. Посилання судів попередніх інстанцій на Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 як на підтвердження протиправності спірних постанов НКРЕКП є безпідставними, оскільки постанови були прийняті відповідачем до часу втрати чинності положеннями Закону про НКРЕКП на підставі названого Рішення КСУ. Не відповідає дійсним обставинам справи висновок судів першої та апеляційної інстанцій про порушення відповідачем процедури прийняття спірних постанов, оскільки усім учасникам ринку електричної енергії, іншим заінтересованим особам було завчасно, у встановленому порядку повідомлено про час та місце проведення громадських обговорень проектів рішень відповідача. Разом з тим, апеляційним судом неправильно застосовано до спірних правовідносин норми Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", оскільки його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів НКРЕКП. До того ж, на час виникнення спірних правовідносин НКРЕКП не була регуляторним органом у розмінні вказаного Закону. Скаржник наголошує, що саме вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії", на реалізацію якого відповідачем і були прийняті спірні постанови, передбачено необхідність встановлення тарифу на послуги НЕК "Укренерго" саме з 01 липня 2019 року, а тому необґрунтованими є висновки судів про протиправність оскаржуваних постанов з підстав установлення тарифу на період менший за календарний рік. По суті, суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про ринок електричної енергії", надавши перевагу підзаконним актам, що мають нижчу юридичну силу, а саме Порядкам № 585 та № 586. Крім того, про об`єктивну неможливість встановлення тарифу на календарний рік в цілому свідчить і та обставина, що Порядки № 585 та № 586 прийняті відповідачем лише 22 квітня 2019 року, тобто фактично посеред календарного 2019 року, що виключало можливість їх застосування у I півріччі цього року. Також ПрАТ "НЕК "Укренерго" наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій фактично скасували вже нечинні постанови НКРЕКП, що не узгоджується з вимогами процесуального законодавства, яке передбачає судовий захист лише реально порушених прав. У даному випадку, на думку скаржника, у судів першої та апеляційної інстанцій були всі правові підстави для закриття провадження у справі згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України, проте цього зроблено не було.
В обґрунтування висловленої у касаційній скарзі позиції щодо порушення судами норм процесуального права, що має наслідком обов`язкове скасування оскаржуваних рішень, ПрАТ "НЕК "Укренерго" посилається на те, що предметом оскарження у цій справі є постанови НКРЕКП, які у розумінні КАС України є нормативно-правовими актами, а тому за правилами процесуального закону розгляд цієї справи мав здійснюватися за правилами загального позовного провадження. Натомість, справа була розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, що суперечить частині четвертій статті 257 КАС України. Крім того, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року ухвалена в складі колегії суддів, яким було заявлено обґрунтований відвід.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Відповідач - НКРЕКП у касаційній скарзі вказує, що судові рішення у даній справі прийняті за неправильного застосування норм матеріального права та з грубим порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 351 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень. Беззаперечним доказом останнього є те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у той час, коли вона підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім того, справу розглянуто не в шістдесятиденний строк, як того вимагають положення КАС України, а більше ніж через півроку. Суд першої інстанції порушив принципи здійснення правосуддя, зокрема змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед судом, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений права на висловлення та здійснення належного захисту своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог. Суд апеляційної інстанції на вказане увагу не звернув.
В оскаржуваних судових рішеннях судами не конкретизовано, якими нормами Порядків № 585 та № 586 передбачається встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виключно на календарний рік і які норми унеможливлюють встановлення тарифу на менший період. Також є помилковим висновок судів у частині наявності перехресного субсидіювання між користувачами системи.
На переконання скаржника, неправильне застосування судами під час розгляду справи норм матеріального права призвело до помилкового висновку про порушення НКРЕКП процедури прийняття спірних постанов та їх протиправність.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП.
Третя особа - ТОВ "Трифановка Енерджі" у своїй касаційній скарзі вказує про те, що судами попередніх інстанцій здійснено неправильне тлумачення положень Порядків № 585 та № 586 у частині процедури розгляду, обговорення та прийняття спірних постанов НКРЕКП та дотримання балансу інтересів споживачів, ліцензіатів та держави, оскільки запровадження нового ринку електроенергії потребувало здійснення розрахунку тарифів за новою методикою на друге півріччя, яке входить до прогнозованого року. Висновки судів попередніх інстанцій стосовно порушення принципу прозорого та недискримінаційного розгляду проектів рішень НКРЕКП та не залучення зацікавлених осіб для обговорення таких проектів не відповідають дійсним обставинам справи. Також скаржник не погоджується з висновком судів про необґрунтоване зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії у майже шість разів для споживачів послуг, оскільки він базується виключно на доводах позивачів і зроблений при повному нехтуванні доказів та доводів, поданих відповідачем і третіми особами у справі.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Трифановка Енерджі".
Касаційна скарга ДП "Гарантований покупець" мотивована тим, що в даному випадку має місце відповідність спірних постанов НКРЕКП вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії", а також наявність у відповідача компетенції на прийняття вказаних актів. Висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність постанов відповідача іншим актам НКРЕКП та статті 7 названого Закону не ґрунтуються ані на нормах чинного законодавства, ані на дійсних обставинах та матеріалах справи. Попередніми судовими інстанціями не дотримано положень статті 2 КАС України. Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про те, що спірні постанови НКРЕКП є регуляторними (нормативними) актами, всупереч пункту 1 частини четвертої статті 257 КАС України погодився з висновком Окружного адміністративного суду міста Києва про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно з урахуванням критеріїв, передбачених частиною третьою статті 257 КАС України, дана справа підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження. З огляду на зазначене скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень у частині задоволення позовних вимог мало місце неправильне застосування норм матеріального права та грубе порушення норм процесуального права, що в силу статті 351 КАС України є безумовною підставою для скасування вказаних судових рішень.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець".
Позивач - ТОВ "ПФК" подав відзив на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець", у якому просить відмовити в задоволенні касаційних скарг відповідача та третіх осіб, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року - залишити без змін. Позиція позивача полягає у тому, що аргументи скаржників не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки. ТОВ "ПФК" вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що НКРЕКП, приймаючи спірні постанови, діяла не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів, зокрема позивачів - АТ "НЗФ", КП "Харківводоканал", ТОВ "ПФК" і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування права особи на участь у прийнятті рішення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними постанов НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, № 955 та від 12 липня 2019 року № 1411 та їх скасування.
Позивач - АТ "НЗФ" у відзивах на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок щодо порушення НКРЕКП процедури прийняття спірних постанов, зокрема тарифи визначено без належного обґрунтування, з порушенням принципу прозорого та недискримінаційного розгляду проектів рішень НКРЕКП, при цьому здійснення функцій з державного регулювання у зв`язку з прийняттям оскаржуваних постанов не відповідає основній меті діяльності НКРЕКП як державного регулятора у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме досягнення балансу інтересів споживачів та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, забезпечення захисту прав споживачів у сфері енергетики щодо належної якості товару в достатній кількості та за обґрунтованими цінами. Позивач уважає обґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, адже при розгляді питання про законність правових актів НКРЕКП щодо формування та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, до яких належать і постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, № 955 та від 12 липня 2019 року № 1411, необхідно керуватися нормами Конституції України, як нормами прямої дії, які не наділяють відповідача повноваженнями в указаній сфері. На думку позивача, безпідставними є посилання відповідача на те, що приймаючи рішення, суд втрутився у дискреційні повноваження НКРЕКП, оскільки скасовуючи спірні постанови від 07 червня 2019 року № 954, № 955 та від 12 липня 2019 року № 1411 суд не приймав замість Регулятора нового рішення, як на те вказує відповідач. Стосовно тверджень ПрАТ "НЕК "Укренерго" про порушення судом першої інстанції пункту 1 частини першої статті 238 та частини третьої статті 264 КАС України, то АТ "НЗФ" уважає, що суд правомірно не закрив провадження у справі, оскільки з прийняттям інших постанов НКРЕКП, якими визнано нечинними спірні постанови, не відбулося відновлення законних прав та інтересів позивача та третіх осіб у справі, відповідач не виправив порушень, допущених при прийнятті оскаржуваних постанов. Щодо доводів НКРЕКП про те, що справа повинна була розглядатися за правилами загального позовного провадження, то АТ "НЗФ" зазначає, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, правомірно розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статей 12, 257 КАС України.
У відзиві на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" третя особа - АТ "Дніпроазот" просить залишити скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, указуючи на правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, зокрема щодо порушення процедури прийняття спірних постанов НКРЕКП та відсутності повноважень відповідача щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики. АТ "Дніпроазот" уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з дотриманням норм процесуального права, а доводи скаржників у цій частині є необґрунтованими. АТ "Дніпроазот" уважає, що суди правомірно не закрили провадження у справі, оскільки з прийняттям інших постанов НКРЕКП, якими визнано нечинними спірні постанови, не відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача та третіх осіб у справі.
У відзиві на касаційні скарги відповідача та третіх осіб АТ "Марганецький ГЗК" просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення у справі залишити без змін, посилаючись на те, що доводи скаржників зводяться виключно до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційні скарги не містять інших обґрунтувань, аніж ті, які були зазначені у відзивах на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку оскаржуваним постановам НКРЕКП. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційні скарги не містять. АТ "Марганецький ГЗК" вважає рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також матеріалам справи.
ПрАТ "Дніпроспецсталь" у відзиві на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи, судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано визнано протиправними та скасовано постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, № 955 та від 12 липня 2019 року № 1411. З огляду на це ПрАТ "Дніпроспецсталь" просить відмовити в задоволенні касаційних скарг відповідача та третіх осіб.
Також відзив на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" подала третя особа - ПрАТ "Івано-Франківськцемент", у якому зазначає про те, що спірні постанови НКРЕКП прийняті не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України та свідчить про їх протиправний характер, що і було правильно встановлено судами. ПрАТ "Івано-Франківськцемент" вважає безпідставними твердження скаржників про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, адже з набранням чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX пункт 8 частини третьої статті 353 КАС України, який передбачав обов`язковість скасування судового рішення, якщо справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження було розглянуло за правилами спрощеного позовного провадження, - виключно та визначено, що скасування оскаржуваних судових рішень є можливим у разі, якщо таке порушення процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас у касаційних скаргах не наведено, яким чином розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження унеможливив встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. При цьому скаржники не були позбавлені можливості викласти свої доводи у письмовому вигляді, надати належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції. Щодо аргументів ПрАТ "НЕК "Укренерго" про існування підстав для відводу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, то ПрАТ "Івано-Франківськцемент" вважає їх необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Виходячи з таких міркувань, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" просить відмовити в задоволенні касаційних скарг відповідача та третіх осіб і залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Аналогічну позицію стосовно касаційних скарг НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" висловила у своєму відзиві третя особа - ТОВ "Карпатнафтохім".
АТ "Запорізький завод феросплавів" у відзиві на касаційні скарги НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" вказує на законність та обґрунтованість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, вважає їх такими, що прийняті на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів справи. Натомість, доводи скаржників вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків судів.
Такої ж позиції стосовно касаційних скарг НКРЕКП, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Трифановка Енерджі" та ДП "Гарантований покупець" дотримується і АТ "Покровський ГЗК" і просить відмовити в їх задоволенні, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року залишити без змін. Уважає, що судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі всебічного та повного встановлення обставин справи і дослідження доказів. Доводи скаржників не спростовують висновків судів, а полягають виключно в незгоді з оцінкою обставин справи, зробленою судами.
11 грудня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року № 2461/0/78-20, у зв`язку з відпусткою члена колегії - судді Калашнікової О.В., для розгляду даної справи визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 11 грудня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.