ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 480/1552/19
адміністративне провадження № К/9901/2900/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (судді Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.) у справі № 480/1552/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та часткове скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У травні 2019 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу відповідача від 15 березня 2019 року № 512 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського РВП" про накладення на ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03 квітня 2019 року № 127 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області з 03 квітня 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 квітня 2019 року по день набрання рішенням суду законної сили.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що проходив службу в Сумському районному відділі поліції (далі - Сумський РВП) ГУНП в Сумській області на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3. У березні 2019 року щодо нього було розпочате кримінальне провадження за частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). За даним фактом начальником ГУНП в Сумській області було призначено службове розслідування, за наслідками проведення якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає, що службове розслідування проведено з грубим порушенням процесуальних норм, повного, всебічного та об`єктивного уточнення причин та умов подій не здійснено, не з`ясовано наявність вини позивача та причинний зв`язок між його діями та наслідками, позивача не ознайомлено з матеріалами службового розслідування та висновком, який був складений після проведення службового розслідування. При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що підставою його звільнення зі служби в поліції є порушення відносно нього кримінального провадження, однак на час винесення оспорюваних наказів розслідування кримінального провадження не закінчено, а також відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння вчинків, які дискредитують звання поліцейського. Відтак, звільнення є передчасним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 20 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції керувався тим, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини недотримання ОСОБА_1 приписів пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Присяги поліцейського щодо незаконних дій з грошовими коштами. Така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів. З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що накази відповідача 15 березня 2019 року № 512 у частині, що стосується ОСОБА_1, та від 03 квітня 2019 року № 127 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 листопада 2019 року скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року та ухвалив нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15 березня 2019 року № 512 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського РВП" про накладення на ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Сумській області від 03 квітня 2019 року № 127 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, старшого лейтенанта поліції начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області з 03 квітня 2019 року. Поновив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області з 04 квітня 2019 року. Стягнув з ГУНП в Сумській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04 квітня по 04 листопада 2019 року в сумі 78 329,21 грн, за виключенням обов`язкових відрахувань.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у висновку службового розслідування зазначено, що порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейського. Про несумлінність дій (бездіяльність) поліцейського свідчить невиконання службових обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Але, в чому саме полягало порушення позивачем службових обов`язків відповідачем не зазначено. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав про те, що пояснення ОСОБА_1 надійшли до відповідача 19 березня 2019 року, що на сім днів пізніше ніж складено висновок за результатами службового розслідування. Зважаючи на те, що висновок за результатами службового розслідування був складений без отриманих від ОСОБА_1 пояснень, колегія суддів прийшла до висновку про наявність порушень відповідачем пункту 4 частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Суд апеляційної інстанцій відхилив як необґрунтовані посилання відповідача на те, що на час складення висновку службового розслідування дисциплінарна комісія мала пояснення ОСОБА_1, які були отримані засобами електронного зв`язку, оскільки доказів отримання пояснень позивача в електронному вигляді на день складання висновку відповідачем не надано. Ураховуючи зазначені порушення процедури проведення службового розслідування та непідтвердження фактів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Аргументи скаржника полягають у тому, що факт систематичного збору коштів саме ОСОБА_1 дисциплінарна комісія установила на підставі письмових пояснень поліцейських сектору реагування патрульної поліції Сумського РВП, яким надана оцінка у висновку службового розслідування та копія яких знаходиться в матеріалах справи. Жоден із поліцейських, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції не спростували своїх пояснень, які вони надали в рамках проведення службового розслідування. Окрім того, вказані обставини підтверджуються листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 17 жовтня 2019 року № 27034дн/24/9/3-2019, однак цей доказ не був досліджений судом апеляційної інстанції.
Скаржник не погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції про те, що ГУНП в Сумській області не надано жодного належного доказу (судового рішення) вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення, та наголошує, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції, не пов`язаними з притягненням особи до дисциплінарної відповідальності, а тому їх не слід ототожнювати. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних правових підставах та обставинах, установлених під час службового розслідування, яке, у свою чергу, проведено у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду також проігноровано той факт, що інформація про надзвичайну подію за участі працівників Сумського РВП, у тому числі ОСОБА_1 (затримання працівників поліції за підозрою в одержанні неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, вчиненому у складі організованої групи, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368 КК України), у критичному ракурсі була висвітлена в засобах масової інформації, набула широкого розголосу та викликала суспільний резонанс, що негативно виплинуло на формування іміджу поліції.
Щодо висновків суду апеляційної інстанції про порушення порядку проведення службового розслідування, то скаржник вважає їх необґрунтованими, оскільки на дату складення висновку - 12 березня 2019 року дисциплінарна комісія мала копію пояснень ОСОБА_1, отриманих засобами електронного зв`язку. Скаржник стверджує, що жодних порушень щодо порядку проведення службового розслідування та отримання пояснень від поліцейського дисциплінарною комісією допущено не було.
При цьому, скаржник вважає безпідставними посилання суду апеляційної інстанції у своїй постанові на положення Кодексу законів про працю України, оскільки вони не регулюють спірні правовідносини. Також скаржник звертає увагу Суду на розбіжності між мотивувальною та резолютивною частинами оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції щодо суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 04 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу ГУНП в Сумській області, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року - залишити без змін. На думку позивача, судом апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та прийнято законне рішення щодо того факту, що у висновку службового розслідування у частині, що стосується ОСОБА_1, повністю відтворено зміст повідомлення про підозру, будь-яких дій по встановленню складу дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 відповідач не вчиняв. У касаційній скарзі відповідач не зазначив, які саме дії ОСОБА_1 підірвали авторитет Національної поліції України, що призвело до порушення Присяги працівника поліції, та в якій її частині, виходячи зі змісту статті 64 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач вважає, що сам по собі факт повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу не свідчить про скоєння ним дисциплінарно проступку та порушення Присяги працівника поліції. У даному випадку. Як уважає позивач, доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду або висновок ретельного службового розслідування, чого в даному випадку не було.
Ухвалою від 11 грудня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
04 березня 2019 року старшим інспектором з ОД-черговий УОАЗОР ГУНП в Сумській області майором поліції Білокоз Ю.О. подано рапорт начальнику ГУНП в Сумській області про те, що о 20:15 до чергової частини ГУНП надійшла інформація про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей за фактом можливих неправомірних дій поліцейських Сумського РВП, проведення обшуків у службових приміщеннях та повідомлення про підозру окремим поліцейським вказаного районного відділу.
На підставі вказаного рапорту та відповідно до абзацу 1 частини другої розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Сумського РВП наказом ГУНП від 04 березня 2019 року № 264 призначено службове розслідування.
Цим же наказом відповідача ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків.
13 березня 2019 року начальником ГУНП в Сумській області затверджено висновок за результатами службового розслідування можливих порушень службової дисципліни допущених окремими поліцейськими Сумського РВП ГУНП в Сумській області, що призвели до внесення відомостей 12.09.2018 відомостей до ЄРДР під № 12018000000000531, зокрема, за частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368 КК України та вручення ряду поліцейських повідомлень про підозру.
У висновку службового розслідування дисциплінарна комісія вважала би, що за порушення службової дисципліни, що виразилося у невжитті достатніх заходів направлених на своєчасне запобігання фактам порушення антикорупційного законодавства, систематичне неправомірне отримання від працівників секторів реагування патрульної поліції грошових коштів, перешкоджання проведенню службового розслідування, що призвело до порушення завдань та обов`язків визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1, пунктів 1, 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 2 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Зазначений висновок дисциплінарна комісія прийняла виходячи із того, що під час проведення службового розслідування встановлено та підтверджується поясненнями поліцейських, що керівник сектора ОСОБА_1, протиправно вимагав від підлеглих та інших працівників секторів реагування патрульної поліції Сумського РВП, передавати йому грошові кошти в сумі 100-150 грн щомісяця нібито на потреби колективу (заправку картриджу принтера, закупівлю канцелярії та інше). При цьому, облік зібраних грошових коштів не вівся, відслідкувати, на які потреби ОСОБА_1 їх використовував в рамках наданих повноважень не надалося за можливе. Більше того, в лютому поточного року ОСОБА_1 запропонував поліцейським секторів реагування патрульної поліції Сумського РВП, у тому числі своїм підлеглим, добровільно передати йому гроші в сумі 1000 грн із кожного, нібито на ремонт туалету в Сумському РВП, незважаючи на те, що ремонтні роботи були проведені за рахунок субвенції Сумської районної ради та були завершені наприкінці 2018 року. При цьому, вказану суму ОСОБА_1 передали станом на 04 березня 2019 року співробітники поліції СРПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу засідання первинної профспілкової організації атестованих працівників Сумського РВП від 14 березня 2019 року № 12/2019, на засіданні прийнято рішення про погодження подання притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Сумській області від 15 березня 2019 року № 512 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського РВП" за порушення службової дисципліни, що виразилося у невжитті достатніх заходів направлених на своєчасне запобігання фактам порушення антикорупційного законодавства, систематичне неправомірне отримання від працівників секторів реагування патрульної поліції грошових коштів, перешкоджання проведенню службового розслідування, що призвело до порушення завдань та обов`язків визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1, пунктів 1, 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 2 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Сумській області від 03 квітня 2019 року № 127 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0101350), начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Сумського РВП ГУНП в Сумській області звільнено зі служби в поліції, з 03 квітня 2019 року звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення).
Вважаючи своє звільнення незаконним, а накази відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами частини першої статті 341 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 580-VIII).
Статтею 8 вказаного Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з приписами статті 8 Закон № 580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (стаття 17 Закону).
Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII, вступаючи на службу в поліції, особа складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені в Дисциплінарному статуті Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який затверджено Законом України 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Визначення службової дисципліни та її сутність наведено у статті 1 Дисциплінарного статуту, яка означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.