ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 805/1427/17
адміністративне провадження № К/9901/33380/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 (головуючий суддя Сіваченко І. В., судді: Блохін А.А., Геращенко І. В.),
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі - ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 17.03.2017 № 3 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на погашення податкового боргу ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"; зобов`язати Офіс ВПП ДФС утриматись від прийняття рішень щодо стягнення податкового боргу, що виник до 01 січня 2017 року, з банківських рахунків позивача на підставі абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 ПК.
Обґрунтовуючи позов, ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" посилалося на те, що рішення від 17.03.2017 № 3 було прийняте на підставі абзаців 2-6 пункту 95.5 статті 95 ПК у редакції, яка набрала чинності з 01.01.2017, в порушення частини першої статті 58 Конституції України, оскільки це рішення стосується правовідносин, які мали місце до 01.01.2017, а саме: стягнення податкового боргу, який виник до 01.01.2017. Крім того, позивач наголошував на тому, що рішення від 17.03.2017 № 3 не відповідає підпункту 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК, оскільки стосується стягнення заборгованості з поточних рахунків, які використовуються позивачем для сплати та/або погашення заборгованості із заробітної плати та сум нарахованих на цю заробітну плату податків. Також позивач вказував, що списання коштів з банківського рахунку за вимогою контролюючого органу можливе лише на підставі рішення суду, як це передбачено за процедурою стягнення податкового боргу, визначеною Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 07.06.2017, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Запорізького управління Офісу ВПП ДФС від 17.03.2017 № 3 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. У задоволенні іншої частини вимог відмовив.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що: контролюючим органом в оскарженому акті індивідуальної дії не зазначено та не надано суду належних доказів, що податковий борг, щодо порядку погашення якого прийнято рішення, не сплачений позивачем протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення. Зазначення у рішенні від 17.03.2017 № 3 про стягнення "усієї суми податкового боргу" порушує права позивача, оскільки згідно з бухгалтерською довідкою про стан заборгованості позивача перед бюджетом у складі податкового боргу позивача є сума, термін прострочення сплати якого менше 90 календарних днів. Рішення про погашення усієї суми податкового боргу ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" у порядку, визначеному пунктом 95.5 статті 95 ПК, суди попередніх інстанцій визнали порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо неприпустимості незаконного втручання публічної влади у мирне володіння майном.
Офіс ВПП ДФС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції. Офіс ВПП вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм абзацу другого підпункту 59.5 статті 59, пункту 87.1 статті 87, пунктів 95.1, 95.5 статті 95 ПК, посилаючись на те, що контролюючим органом дотримано усіх вимог податкового законодавства в рамках процедури стягнення податкового боргу, який перевищує 5 мільйонів гривень, не сплачений протягом 90 календарних днів, та за відсутності з боку держави зобов`язань щодо повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення як необґрунтовану та безпідставну.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" здійснено електронне податкове звітування шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких задекларувало суми податкових зобов`язань: за жовтень 2016 року - 11 080 368,00 грн (отримано контролюючим органом 21.11.2016); за листопад 2016 року - 9 002 984,00 грн (отримано контролюючим органом 20.12.2016); за грудень 2016 року - 14 603 446,0 грн (отримано контролюючим органом 20.01.2017); уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2016 року -7 154 114,00 грн (отримано контролюючим органом 20.02.2017).
Виконуючим обов`язки заступника начальника Офісу ВПП ДФС - начальником Запорізького управління Офісу ВПП ДФС Северін А.В. прийнято рішення від 17.03.2017 № 3, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська".
На виконання зазначеного рішення контролюючим органом були направлені до банківських установ, в яких відкриті рахунки ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", інкасовані доручення на загальну суму 11 080 368,00 грн, які, однак, були повернуті без виконання.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відтак, граничним строком сплати задекларованої ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року суми податкового зобов`язання (11 080 368,00 грн), яка є узгодженою в силу норми пункту 54.1 статті 54 ПК, був день із датою 01.12.2016.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, така сума податкового зобов`язання позивачем протягом граничних строків сплати самостійно погашене не була.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.