ф
РІШЕННЯ
Іменем України
10 грудня 2020 року
Київ
справа №9901/501/19
адміністративне провадження №П/9901/501/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., Усенко Є.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (надалі також - Відповідач, ВРП) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 13 серпня 2019 року №2110/0/15-19;
- зобов`язання ВРП повторно розглянути скаргу прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року у справі № 59дп-19 "Про накладення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
Третьою собою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, визначено - Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, яка є правонаступником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (надалі також - КДКП, Комісія).
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
ОСОБА_1 в позовній заяві вказував, що 12 квітня 2019 року ним було подано скаргу до ВРП на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року у справі № 59дп-19 "Про накладення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення". За результатами розгляду скарги Відповідачем прийнято рішення від 13 серпня 2019 року № 2110/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року у справі № 59дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 ". Позивач вважає, що спірне рішення прийнято безпідставно, без врахування всіх обставин справи та з порушенням вимог закону.
Мотивуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що, ухвалюючи рішення, Відповідач неправильно протлумачив норми права та ухвалив рішення без урахування усіх обставин.
Так, Позивач вважає, що єдиною підставою для притягнення його до відповідальності є матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (надалі також - НСРД), які, на думку Відповідача, містять дані про протиправну діяльність прокурора. Поряд з цим, жодних мотивів та підстав до таких висновків та зазначення, в чому саме полягає протиправність дій прокурора, не встановлено, натомість у рішенні містяться посилання на матеріали НСРД, які отримані з порушенням вимог статей 222, 257 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також - КПК України) щодо неможливості розголошення даних досудового розслідування та використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях. Звертає увагу, що до матеріалів скарги не додано документів щодо законності отримання матеріалів досудового розслідування прокурором Запорізької області, оскільки останній не є процесуальним керівником, а тому невідомо джерело походження та законність розголошення наданої ним інформації.
Позивач вважає, що додані до скарги матеріали НСДР не здобуті в ході досудового розслідування кримінального провадження, на яке посилається заявник (№ 42018080000000127), а отримані з іншого кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалось Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України (№ 42016000000002276).
Стверджує, що Відповідачем не встановлено законності використання даних НСРД в кримінальному провадженні прокуратури області (№ 42018080000000127), оскільки постанову слідчого судді на виконання вимог статті 257 КПК України не надано, а, крім того, не надано інформації щодо надання дозволу суду на використання відповідних даних в дисциплінарному провадженні.
На переконання Позивача, Відповідач у спірному рішенні не обґрунтував підстави, за яких останнім не взято до уваги його доводи та пояснення про відсутність протиправності в його діях.
Вважає, що поза увагою Відповідача залишились обставини щодо спливу строку притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також звертає увагу, що у спірному рішенні безпідставно міститься посилання на статтю 18 Кодексу професійної етики, адже не вказано, в чому саме полягає використання ним службового становища, та законом передбачено саме фактичне використання ним службового становища, проте жодного факту такого використання в рішенні не вказано. При цьому, в порушення вимог статті 30 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури за фактом можливого порушення ОСОБА_1 вимог Кодексу професійної етики, вказівки керівником прокуратури щодо з`ясування обставин такого порушення, або ж перевірки за процедурою, передбаченою Дисциплінарним статутом прокуратури України та Інструкцією про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури, - не надавались та не проводились.
Мотивуючи позовні вимоги, Позивач також вказує, що твердження про можливий вступ у позаслужбові стосунки, що полягає в обговоренні у телефонному режимі питань, не пов`язаних зі службовою діяльністю, є безпідставними, оскільки законодавством не встановлено жодної заборони щодо такого спілкування. При цьому, Відповідачем вибірково надано дані щодо спілкування винятково з ОСОБА_2, а не з іншими особами щодо тих самих обставин.
За наведених обставин Позивач вважає, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив, що на момент ухвалення рішення склад Ради було сформовано таким чином, що відповідало вимогам законодавства; оскаржуване рішення прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Ради, які брали участь у його ухваленні; Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги на рішення та його представник був присутній на засіданнях Вищої ради правосуддя 30 липня та 13 серпня 2019 року.
Обґрунтовуючи правомірність спірного рішення, Відповідач зазначив, що за висновком Комісії, Позивач, працюючи на посаді керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, на порушення вимог статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, діючи умисно, вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА_2 та підлеглими працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою одержання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за безперешкодний збір врожаю на землях сільськогосподарського призначення. Цими діями ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", тобто, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42018080000000127 від 4 квітня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_1 ; стенограмами аудіозаписів телефонних розмов ОСОБА_1 ; протоколом про проведення тимчасового доступу до документів; протоколом огляду документів; протоколом про проведення НСРД.
Пояснив, що за результатами розгляду скарги Відповідач дійшов висновку, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у рішенні від 20 лютого 2019 року правильно встановлено, що прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 допущено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".
Акцентував увагу на безпідставності доводів Позивача в частині незаконності отримання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором Запорізької області, оскільки відповідно до статті 39 КПК України керівник органу досудового розслідування, яким виступала прокуратура Запорізької області, уповноважений ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування.
Також вважає безпідставними доводи Позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 149 Кодексу законів про працю України в частині строку застосування та строку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки процедура дисциплінарного провадження щодо посадових осіб прокуратури визначена нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України "Про прокуратуру". Так, за змістом частини четвертої статті 48 Закону України "Про прокуратуру" рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. За інформацією прокуратури Запорізької області у період з 8 жовтня 2016 року (день останньої розмови за результатами НСРД) по 7 жовтня 2017 року прокурор ОСОБА_1 1 день перебував у відпустці та 79 днів не працював у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. У період з 10 жовтня 2017 року по 19 червня 2018 року Позивач перебував у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, а у період з 20 червня 2018 року по 1 червня 2019 року - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Таким чином, строк для накладення дисциплінарного стягнення не сплинув.
Зазначив, що обґрунтованість рішення полягає не в тому, що останнє має містити детальний письмовий опис обставин, а в тому, що такі обставини мають бути враховані при його прийнятті. Наголошував, що відсутність в оскаржуваному рішенні дослівного відображення доводів Позивача, викладених у скарзі та додаткових поясненнях, не свідчить про неврахування останніх Відповідачем.
Враховуючи викладене, Відповідач вважає, що оскаржуване рішення відповідає критерію обґрунтованості, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених Позивачем позовних вимог.
У поясненнях до відзиву Позивач наголошував, що матеріали, на підставі яких заявником у дисциплінарному провадженні Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та у подальшому Вищою радою правосуддя зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 законодавчих положень, початково отримані з порушенням вимог КПК України, а тому не є належним та допустимим доказом і не можуть прийматись до уваги, а прийняті на їх підставі рішення, відповідно до позиції ЄСПЛ щодо плодів "отруйного дерева" є незаконними. При цьому, зазначені ОСОБА_1 порушення порядку отримання доказів містять посилання не лише на відсутність повноважень у прокурора Запорізької області на ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень, а взагалі на незаконності отримання таких матеріалів з інших проваджень.
Акцентує увагу, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, приймаючи рішення про накладення на Позивача стягнення, а Вища рада правосуддя у подальшому, визначаючи таке рішення правомірним, не прийняли до уваги, що заявником не лише не надано, а безпосередньо зазначено про відсутність доказів протиправної діяльності чи підготовки до такої діяльності ОСОБА_1 та інших осіб.
Вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів не враховано пояснення інших представників громадської організації учасників АТО "Справедливість", що свідчить про дискримінаційний підхід при розгляді заяви про дисциплінарний вчинок та подальшого оскарження результатів її розгляду.
Членом Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Орленком А. на адресу суду надіслано письмові пояснення, в яких він посилається на те, що КДКП не є учасником кримінального провадження і тому відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 та глави 3 Кримінального процесуального кодексу України не може підпадати під дію правил, встановлених КПК України.
У зв`язку із цим, на його думку, доводи про порушення вимог статті 257 КПК України є необґрунтованими, оскільки вказана норма стосується використання матеріалів НСРД в іншому кримінальному провадженні, і не стосується дисциплінарного провадження.
Також, за твердженнями представника третьої особи, посилання Позивача на те, що інформація, отримана у результаті негласних слідчих (розшукових) дій, не може бути предметом в дисциплінарному провадженні, є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 46 Закону України "Про прокуратуру" надає право члену комісії ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки. Така правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 9901/728/18 та у рішенні Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 800/454/17.
Крім того, за результатами розгляду листа члена КДКП про надання, зокрема, матеріалів наглядових проваджень, які стосуються обставин, вказаних в дисциплінарній скарзі стосовно прокурора ОСОБА_1, виконувачем обов`язків прокурора Запорізької області листом від 14 січня 2019 року до КДКП направлено копії відповідних матеріалів на 149 арк., у тому числі дозвіл прокурора у кримінальному провадженні № 42018080000000127 Євсюкова Ф.Б. на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, що стосується розгляду дисциплінарної скарги щодо ОСОБА_1 . У зазначених матеріалах, які були предметом дослідження в межах дисциплінарного провадження як КДКП, так і ВРП, міститься протокол огляду від 30-31 травня 2018 року матеріалів кримінального провадження № 42016000000002276 за обвинуваченням ОСОБА_3 та копії частини матеріалів цього кримінального провадження, у тому числі, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року про надання дозволу на проведення НРСД та відповідних протоколів НРСД на яких є відмітки про їх розсекречення.
Позивач надіслав на адресу Верховного Суду зауваження до листа члена Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Орленка А . Позивач вважає необґрунтованими доводи Третьої особи про законність отримання матеріалів НСРД з іншого провадження шляхом проведення їх огляду та виготовлення копій.
В додаткових поясненнях, надісланих Відповідачем до суду 30 жовтня 2020 року, зазначено, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 29 січня 2019 року у справі 9901/728/18, констатовано можливість КДКП використовувати відомості, отримані за результатами НСРД.
Як зазначає Відповідач з посиланням на позиції, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у справах №800/547/17, №800/454/17, П/9901/14/17, П/9901/789/18, у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів Верховного Суду: Блажівська Н.Є. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Усенко Є.А.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2019 року проведено повторний автоматичний розподіл справи № 9901/501/19, за результатами якого замість судді-учасника колегії Гончарової І.А. введено суддю-учасника колегії Гімона М.М.
У судове засідання суду касаційної інстанції сторони явку уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Представники Позивача та Відповідача надіслали письмові клопотання, в яких просили здійснювати розгляд справи без їх участі.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з квітня 2005 року.
27 листопада 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга прокурора Запорізької області Романова В.П. про вчинення прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
У скарзі було, зокрема, зазначено, що Прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо вимагання мешканцем міста Бердянська ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими особами, в тому числі представниками Бердянської місцевої прокуратури, грошових коштів від голови фермерського господарства ОСОБА_9 за безперешкодний збір врожаю на землях сільськогосподарського призначення у межах Червонопільської сільської ради. При цьому відповідно до негласних розшукових дій у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного оператора, якими користувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні вступили у позаслужбові стосунки, обговорюючи питання збору врожаю на землях сільськогосподарського призначення у межах Червонопільської сільської та Андріївської селищної рад, спрямовані на одержання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання.
За висновком Комісії, працюючи на посаді керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на порушення вимог статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, діючи умисно, вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА_2 та підлеглими працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою одержання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за безперешкодний збір врожаю на землях сільськогосподарського призначення. Цими діями ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", тобто одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що підтверджується такими документами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42018080000000127 від 4 квітня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_1 ; стенограмами аудіозаписів телефонних розмов ОСОБА_1 ; протоколом про проведення тимчасового доступу до документів; протоколом огляду документів; протоколом про проведення НСРД. При визначенні виду дисциплінарного стягнення Комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини та інші обставини. На думку КДКП, грубий характер дисциплінарного правопорушення прокурора є очевидним, оскільки недотримання ним правил прокурорської етики та поведінки не може бути виправдано жодними обставинами і є несумісним з подальшим заняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури. Вказане діяння є підставою для застосування до прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки відсутні підстави для застосування більш м`яких видів стягнень, передбачених частиною першою статті 49 Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19 "Про накладення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" вирішено притягнути прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Не погодившись з цим рішенням, 16 квітня 2019 року Позивач звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2019 року скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Худику М.П .
У зв`язку з проведенням попередньої перевірки скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, 17 квітня 2019 року членом Вищої ради правосуддя Худиком М.П. скеровано запит Голові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Грушковському В.Ю. за № 15049/0/9-19 про надання матеріалів дисциплінарного провадження стосовно прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 .
Супровідним листом від 23 квітня 2019 року № 11/2/4-3784вих-19 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів направлено матеріали дисциплінарного провадження № 11//2/4-1946дс-333дп-18 на адресу Вищої ради правосуддя.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 11 червня 2019 року № 1622/0/15-19 продовжено на шістдесят днів строк розгляду скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19 про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з висновком за результатами попередньої перевірки скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19 член Вищої ради правосуддя Худик М.П. запропонував Вищій раді правосуддя залишити без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 .
Листами від 20 червня 2019 № 23497/0/9-19, № 23499/0/9-19, № 23502/0/9-19 Секретаріат Вищої ради правосуддя повідомив ОСОБА_1 та прокурора Запорізької області Романова В.П. про те, що 2 липня 2019 року о 10 годині відбудеться засідання Вищої ради правосуддя, до проекту денного якого включено питання про розгляд скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19.
24 червня 2019 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя та 2 липня 2019 року на адресу Вищої ради правосуддя від Прокуратури Запорізької області надійшла відповідь на запит від 21 червня 2019 року № 05/3-567вих-19, у якій повідомлено, що слідчим відділом прокуратури області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000127 від 4 квітня 2018 року за частиною другою статті 189, частиною другою статті 296, частиною першою статті 345, частиною третьою статті 368 КК України щодо вимагання у 2016 році мешканцем міста Бердянська ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими особами, у тому числі Бердянської місцевої прокуратури, грошових коштів від голови фермерського господарства ОСОБА_9 за безперешкодний збір врожаю на землях сільськогосподарського призначення. У ході досудового розслідування процесуальним прокурором у вказаному провадженні 30-31 травня 2018 року в приміщенні Бердянського міськрайонного суду в порядку статті 234 КПК України оглянуто матеріали кримінального провадження № 42018080000000127 від 6 вересня 2016 року за обвинуваченням начальника Куйбишевського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 за частиною першою статті 263, частини третьої статті 368 КК України, який у 2016 році вимагав та одержав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у розмірі 75000,00 грн за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та надання можливості безперешкодно зібрати вирощений ним врожай на земельній ділянці сільськогосподарського призначення. За результатами проведеного огляду виготовлено копії з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 під час розслідування кримінального провадження № 42018080000000127, про що складено відповідний протокол.
1 липня 2019 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшла заява Позивача про перенесення розгляду скарги.
Листами від 18 липня 2019 № 27043/0/9-19, № 27042/0/9-19, № 27041/0/9-19 Секретаріат Вищої ради правосуддя повідомив ОСОБА_1 та прокурора Запорізької області Романова В.П. про те, що 30 липня 2019 року о 10 годині відбудеться засідання Вищої ради правосуддя, до проекту денного якого включено питання про розгляд скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19.
На засіданні Вищої ради правосуддя 30 липня 2019 року були присутні представник ОСОБА_1 адвокат Усенко Ю.Д. та представники Прокуратури Запорізької області Костяновська Ю.О. та Євсюков Ф.Б .
1 серпня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя розміщено повідомлення про те, що до проекту порядку денного включено питання про розгляд скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19. Зазначено, що засідання розпочнеться 13 серпня 2019 року о 10 годині.
Додатково листами від 1 серпня 2019 № 28690/0/9-19, № 28689/0/9-19, № 28688/0/9-19 Секретаріат Вищої ради правосуддя повідомив ОСОБА_1 та прокурора Запорізької області Романова В.П. про те, що 13 серпня 2019 року о 10 годині відбудеться засідання Вищої ради правосуддя, до проекту денного якого включено питання про розгляд скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19.
На засіданні Вищої ради правосуддя 13 серпня 2019 року були присутні представник ОСОБА_1 адвокат Усенко Ю.Д. та представник прокуратури Запорізької області Костяновська Ю.О.
13 серпня 2019 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 2110/0/15-19, яким залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 лютого 2019 року № 59дп-19 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2019 року № 2110/0/15-19, Позивач звернувся до Верховного Суду із даним позовом.
V. ОЦІНКА ДОКАЗІВ, ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ
Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на таке.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин Суд повинен з`ясувати або спростувати наявність факту або обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або наявність інших утисків прав та свобод позивача.
Поряд із цим, при вирішенні справи Верховний Суд ураховує, що обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, Суд повинен з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Вирішуючи даний спір, Верховний Суд оцінює оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя на відповідність статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, а також вимогам інших законів.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Згідно з положеннями статті 53 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора не пізніше шістдесяти днів з дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на шістдесят днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та (або) матеріалів справи.
За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право:
1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення відповідного органу без змін.
Частинами першою та другою статті 54 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що рішення Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) прокурор не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2 - 5 частини п`ятої статті 53 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.
Зі змісту наведеної норми слідує, що законом визначено коло осіб, які мають право оскаржити до суду рішення Вищої ради правосуддя, та вичерпний перелік підстав для оскарження та скасування рішення Вищої ради правосуддя.
Як підтверджується витягом з протоколу № 61 засідання ВРП від 13 серпня 2019 року, пунктом 8 порядку денного був розгляд скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 на рішення КДКП від 20 лютого 2019 року у справі № 59дп-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. На засіданні були присутніми 14 членів ВРП, тобто більшість від її складу. Для прийняття рішення члени ВРП виходили до нарадчої кімнати, після чого головуючий Говоруха В.І. оголосив оскаржуване рішення, яке члени ВРП прийняли більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні (13 "за залишення без змін" і 1 "проти").
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 13 серпня 2019 року №2110/0/15-19 ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь в його ухваленні. Зазначене Позивачем за час розгляду справи заперечено не було, як не було і заперечено обставин щодо його повідомлення належним чином про засідання ВРП та на якому було прийнято оскаржуване рішення та на якому був присутній його представник - адвокат Усенко Ю.Д.