ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 812/167/17
адміністративне провадження № К/9901/552/17
К/9901/3579/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами 1.Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та 2. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 (суддя - Борзаниця С.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі № 812/167/17.
встановив:
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області в якому, з урахуванням уточнень, просило:
визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що втілилася у не внесенні заяви ПАТ "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року на суму 243930,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
зобов`язати Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести заяву Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року на суму 243930,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом отримано розрахунок суми бюджетного відшкодування в розмірі 243930,00 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, проте порушено норми Податкового кодексу України щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, оскільки не вчинено відповідних дій, а саме - не внесенні після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ "Луганськтепловоз" згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №812/1416/16 скасовано. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо непроведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість № 9125700768 від 20.07.2016 за червень 2016 року на суму 243 930,00 грн.
Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість № 9125700768 від 20.07.2016 за червень 2016 року на суму 243 930,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначений Податковим кодексом України та Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначеного податку. Визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування є виключними повноваженнями органів Державної податкової служби, а відтак суд не може підміняти державний органі вирішувати питання про підтвердження такого відшкодування, а тому належним способом захисту в такому випадку, може бути вимога щодо зобов`язання органу Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та таким чином підтвердити достовірність нарахованого бюджетного відшкодування.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Луганськтепловоз" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 200 Податкового кодексу України. Так, позивач зазначає, що документальну перевірку податковим органом проведено не було, податкове повідомлення-рішення не приймалося, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року в розмірі 243930,00 грн. Крім того, вказує на те, що з урахуванням внесених з 01.01.2017 законодавчих змін процедури відшкодування у податкового органу відсутні повноваження на подання до органу казначейства висновку про відшкодування сум податку на додану вартість, Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС зобов`язане внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми в розмірі 243930,00 грн.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби також звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 812/167/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Доводи касаційної скарги Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби мотивовані тим, що судами не враховано положення пункту 24 р. VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей: витрати державного бюджету, у томі числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади. Судами також не враховано, що у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відсутні повноваження щодо проведення документальної перевірки з огляду на закінчення строку для проведення такої перевірки.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Луганськтепловоз" зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Також, позивач просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому податковий орган просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б.
До вересня 2016 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.
16.09.2016 позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим ПАТ "Луганськтепловоз" було передано на облік до Харківського управління.
У липні 2016 року позивач подав до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року №9125700768, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на суму ПДВ в розмірі 243930,00 грн.
Однак, податковим органом не вчинено після закінчення строків для проведення відповідних процедур дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" по податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно із пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.