ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/1684/18
адміністративне провадження № К/9901/58777/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом громадянина В`єтнаму ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
третя особа: Київський РВ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про зобов`язання вчинити певні дії,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 - Вітер Наталії Вікторівни на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Лях О.П., судді - Бегунц А.О., Яковенко М.М.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У березні 2018 року громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Київський РВ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 26.02.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідки на постійне проживання в Україні в зв`язку з втратою посвідки серії НОМЕР_2 від 31.05.2006, за заявою від 15.02.2018, та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 26.02.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 15.02.2018 року;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою від 15.02.2018 в зв`язку з втратою посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 31.05.2006 з проставленням на останній вільній сторінці його паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні;
- стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківський області на користь громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 409,60 грн судових витрат;
- встановити судовий контроль за виконанням ГУ ДМС України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду;
- зобов`язати ГУ ДМС України в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановити новий строк для подання звіту та накласти штраф.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у здійсненні оформлення та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні є протиправною та такою, якою порушено Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 26.02.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 31.05.2006 у зв`язку з її втратою, за заявою від 15.02.2018.
Зобов`язано Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою від 15.02.2018 у зв`язку з втратою посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 31.05.2006 із зазначенням на останній вільній сторінці його паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1 409,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на дату вирішення спору втрачена посвідка на постійне проживання в Україні позивача не скасована і є дійсною, та під час розгляду даної справи судом не встановлено підстав, визначених пунктом 17 Порядку №251, для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки позивачу. Судом першої інстанції встановлено, що разом із заявою про обмін бланку посвідки позивач надав передбачений законом необхідний пакет документів, та будь-яких зауважень з боку відповідача щодо таких документів матеріали справи не містять.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 скасовано в частині зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою від 15.02.2018 у зв`язку з втратою посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 31.05.2006 із зазначенням на останній вільній сторінці його паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні, та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченої суми судового збору в розмірі 1409,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.
Прийнято в цій частині постанову, якою зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківський області повторно розглянути заяву громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 15.02.2018 про оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з втратою посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 31.05.2006 року із зазначенням на останній вільній сторінці його паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн та судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 500,00 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі №820/1684/18 залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів запрошення позивача для надання пояснень, повідомлення позивача про прийняття оскаржуваного рішення та надіслання копії рішення позивачеві, при винесенні рішення не вивчалися обставини наявності підстав для прийняття саме такого рішення, а тому зазначене рішення відповідача не можна вважати таким, що прийнято з дотриманням принципу пропорційності і колегія суддів погоджується із наявністю підстав для його скасування.
7. Разом з тим, апеляційний суд, посилаючись на пункт 22 Порядку №251 вказав, що втрачена посвідка визнається недійсною та в разі її вилучення підлягає знищенню, а тому визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що посвідка, яку просив обміняти позивач, є дійсною та не скасованою.
8. Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки рішення про документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні приймалось не відповідачем, а ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області, відповідачем правомірно було направлено запит до ГУДМС України в Одеській області з метою уточнення підстав документування позивача посвідкою на постійне проживання та даних щодо чинності рішення ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області від 31.05.2006. Станом на день прийняття спірного рішення відповідь на даний запит з ГУДМС України в Одеській області не надійшла, однак зі змісту листа на адвокатський запит від 02.05.2018 ГУДМС України в Одеській області вбачається, що в результаті перевірки особової справи позивача встановлено порушення чинного міграційного законодавства при наданні дозволу на імміграцію в Україну позивачу. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновок суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 спростовується доводами апеляційної скарги відповідача.
9. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що написання двох адвокатських запитів та складання відзиву на апеляційну скаргу не потребує значного часу для надання адвокатом зазначених вище послуг, а тому визнав заяву позивача про відшкодування йому судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 2 900 грн такою, що підлягає частковому задоволенню у сумі 500 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. У серпні 2018 року адвокатом ОСОБА_1 - Вітер Наталією Вікторівною подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати вказану постанову в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.02.2018 про оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з втратою посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 від 31.05.2006 із зазначенням на останній вільній сторінці його паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн, та прийняти в цій частині нову постанову, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 залишити без змін.
11. Також просить резолютивну частину постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 змінити в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену суму судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 500 грн, виклавши в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 сплачену суму судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2900,00 грн".
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до моменту втрати посвідки вона була діючою та підлягає обміну з моменту втрати як діюча. Представник позивача також стверджує, що відповідачем було допущено перевищення повноважень в процедурі обміну посвідки на постійне проживання у разі її втрати та при ініціюванні питання перевірки законності дозволу на імміграцію позивача. Вказує, що Порядком №251 такої ініціативи у разі подання іноземцем заяви про обмін посвідки на постійне місце проживання у разі втрати не передбачено.
13. Скаржник стверджує, що у даній справі відповідач, у разі відсутності підстав для відмови в обміні посвідки на постійне проживання, зобов`язаний прийняти рішення про проведення такого обміну, а тому судом апеляційної інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині покладення на відповідача обов`язку здійснити оформлення нової посвідки на постійне проживання в Україні.
14. Крім того, представник позивача вважає, що апеляційним судом необґрунтовано зменшено розмір відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги. Так, скаржник зазначає, що ним належними доказами підтверджено факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 2900 грн, а судом апеляційної інстанції не доведено, яким чином написання двох адвокатських запитів та складання відзиву на апеляційну скаргу не потребує значного часу, при цьому судом не надано розрахунку належного розміру витраченого часу.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, та зазначає, що обмін посвідки на постійне проживання здійснюється лише при чинному дозволі на імміграцію іноземця, а оскільки станом на день прийняття спірного рішення відповідь на запит щодо законності перебування позивача на території України від ГУДМС України в Одеській області не надходила, то здійснення обміну позивачу посвідки на постійне місце проживання було б передчасним рішенням. Відповідач вказує, що положеннями Порядку №251 визначено альтернативні варіанти щодо результатів розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання: задовольнити заяву чи відмовити в такому обміні.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 для розгляду справи №820/1684/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 - Вітер Наталії Вікторівни, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №640/0/78-19 від 06.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.
19. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи №820/1684/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
21. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином В`єтнаму, що підтверджується копією паспорту з перекладом на українську мову.
22. Рішенням ВГІРФО ОМ УМВС України в Одеській області на підставі Закону України "Про імміграцію позивача було документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 31.05.2006, термін дії - безстроково.
23. 15 лютого 2018 року позивач звернувся із заявою по факту втрати посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 31.05.2006 до Київського відділу поліції ГУ НП в Харківський області та отримав висновок стосовно його заяви, в якому повідомлено, що серед знайдених та вилучених документів на ім`я громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 у Київському відділу поліції ГУ НП в Харківський області не значаться.
24. 21 лютого 2018 року позивач звернувся до ГУ ДМСУ в Харківський області із заявою від 15.02.2018 про обмін посвідки, в якій просив видати йому нову посвідку на постійне проживання в Україні, замість втраченої посвідки на постійне проживання в Україні.
25. Рішенням від 26.02.2018 ГУДМСУ в Харківській області відмовило позивачу в оформленні посвідки на постійне проживання в Україні, про що було повідомлено представника позивача листом ГУДМС у Харківській області №6301.8.1-3725/6301.8.1.2-18 від 01.03.2018.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
26.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №251 від 28.03.2012
27.1. Відповідно до п. 14 Порядку обмін посвідки здійснюється у разі:
1) зміни прізвища, імені та по батькові іноземця та особи без громадянства тощо;
2) установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до посвідки записів записам в інших документах);
3) непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо).
27.2. Пунктом 15 Порядку передбачено, що для обміну посвідки подаються:
1) заява, зразок якої встановлюється МВС;
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред`явлення повертається), та його копія;
3) посвідка, що підлягає обміну;
4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);
6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).
Посвідка, обмін якої не проведено в зазначені строки, визнається недійсною.
27.3. Відповідно до пункту 17 Порядку № 251 рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.