ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 802/781/16-а
адміністративне провадження № К/9901/26995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханова Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №802/781/16-а за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр-КВ" до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2016 (суддя Мультян М.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (головуючий суддя Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Смілянець Е.С.),
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр-КВ" (далі - ТОВ "Кедр-КВ") з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - ГУ ДКУ у Вінницькій області), Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що подав до Вінницької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість в рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку. Разом з тим в порушення пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України відповідачами не відшкодовано суму ПДВ у строки встановлені податковим законодавством, що призвело до нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідачі проти позову заперечували.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2016, яка залишена без мін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Вінницької ОДПІ щодо неподання в строки визначені статтею 200 Податкового Кодексу України Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість: за січень 2015 року в сумі 154930грн.; за травень 2015 року в сумі 486943грн.; за червень 2015 року в сумі 419751грн.; за липень 2015 року в сумі 507397грн. Судом ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кедр-КВ" пеню нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за грудень 2014 року в сумі 30265,89грн.; за січень 2015 року в сумі 28788,96грн.; за травень 2015 року в сумі 53982,63грн.; за червень 2015 року в сумі 33699,67грн.; за липень 2015 року в сумі 26723, 83грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вінницької ОДПІ на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.07.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 у справі №802/781/16-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №802/781/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 01.12.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Вінницька ОДПІ посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права. Як вказує відповідач, податковим органом направлено до ГУ ДФС у Вінницькій області узагальнені матеріали після завершення перевірок позивача, у свою чергу, відшкодування з бюджету не проводиться органами ДФС та не входить до їх компетенції. Відповідач наголошує, що вважає безпідставним нарахування пені за грудень 2014 року, оскільки станом на момент відшкодування ПДВ (27.11.2015) виконання рішення суду у справі №802/693/15-а було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015. Враховуючи викладене, податковий орган вважає, що підстави для нарахування та стягнення пені за несвоєчасне відшкодування пені відсутні. У касаційній скарзі Вінницька ОДПІ просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.02.2015 ТОВ "Кедр-КВ" подало до Вінницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість в рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку за січень 2015 року у розмірі 154930грн.
09.04.2015 посадовою особою Вінницької ОДПІ на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Кедр-КВ" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 196144грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 154930грн. відображених у податкових деклараціях з ПДВ поданих за січень 2015 року та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 376972грн. та бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 376972грн. сума залишку від`ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 196144грн. відображених у податкових деклараціях з ПДВ поданих за лютий 2015 року.
За результатами перевірки складено акт № 9301502/34272710 від 09.04.2015, згідно висновків якого, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Кедр-КВ" в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 196144грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 154930грн.
Втім, підтверджена до відшкодування сума ПДВ позивачу не перерахована та оскільки на таку заборгованість нараховується пеня, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Вінницької ОДПІ щодо несвоєчасного відшкодування ПДВ, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету та стягнення на користь позивача пені за прострочення погашення боргу бюджету з відшкодування ПДВ.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що контролюючим органом підтверджено право на отримання позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відтак, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Суди констатували, що на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню на користь позивача з бюджету.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 200.18 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, якщо подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 ПК України.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 ПК України.
Згідно з підпунктами 200.18.1, 200.18.2, 200.18.3 пункту 200.18 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Орган Державного казначейства України надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Посадові особи органів державної податкової служби та органів Державного казначейства України, в разі порушення визначених у пунктах 200.18 статті 200 ПК України термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до Закону.
Пунктом 200.20 статті 200 ПК України передбачено, що визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Відповідно до пункту 200.21 статті 200 ПК України у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов`язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.