ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 05/5026/1940/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Банаська О.О.
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника Черкаської міської ради - Чернявського А.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Комунального підприємства "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020
та рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020
за заявою ліквідатора Комунального підприємства "Черкасимедтранс" Голінного А.М
до Черкаської міської ради
про визнання незаконними та скасування рішень Черкаської міської ради від 09.07.2010р. №5-817 та від 21.04.2011р. №2-414
у справі №05/5026/1940/2012
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах
до Комунального підприємства "Черкасимедтранс"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.12.2012 порушено провадження у справі № 05/5026/1940/2012 про банкрутство КП "Черкасимедтранс" відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992р. №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013).
Постановою господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 у справі №05/5026/1940/2012 КП "Черкасимедтранс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедур, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Вінника А.С.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №05/5026/1940/2012 достроково припинено обов`язки ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Вінника А.С., призначено ліквідатором КП "Черкасимедтранс" арбітражного керуючого Голінного А.М.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012 (суддя Хабазня Ю.А.) у задоволенні заяви КП "Черкасимедтранс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Голінного А.М. від 04.10.2019 №05/5026/1940/2012/756 відмовлено повністю у зв`язку зі спливом позовної давності .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі №05/5026/1940/2012 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Верховець А.А., Поляков Б.М.) рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ліквідатор КП "Черкасимедтранс" - арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012 та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора банкрута від 04.10.2019 №05/5026/1940/2012/756 задовольнити повністю; визнати незаконними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 "Про передачу в оперативне управління Управлінню власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку по вул.Я.Галана,11", рішення Черкаської міської ради від 21.04.2011 №2-414 "Про передачу на баланс управління власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення (магазин) до житлового будинку по вул. Я.Галана,11, м. Черкаси загальною площею 72,5 кв.м.".
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права в частині питання обчислення позовної давності та порядку її переривання, зокрема, норм ст. ст. 257, 261, 264, 267 ЦК України, а також неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Зокрема, не погоджуючись з висновком місцевого та апеляційного судів про пропуск позовної давності в частині вимоги про скасування рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 "Про передачу в оперативне управління Управлінню власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку по вул.Я.Галана,11", ліквідатор КП "Черкасимедтранс" - арбітражний керуючий Голінний А.М. зазначає, що з офіційним текстом вказаного рішення він дізнався після отримання його копії додатком до листа від 26.11.2018 № 21902-01-13, 671-р, а про факт порушення вказаним рішенням своїх прав дізнався значно пізніше дати його прийняття за сукупністю цілої низки обставин, зокрема після введення ліквідаційної процедури, встановлення факту незавершеної процедури припинення банкрута шляхом приєднання до іншого підприємства, відсутністю у банкрута активів для задоволення вимог кредиторів.
За твердженням заявника, висновок суду про те, що боржник через свого керівника знав про прийняття оскаржуваного рішення міської ради є таким, що ґрунтується на припущеннях, оскільки доказів того, що копію рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 було отримано банкрутом раніше через інших уповноважених осіб матеріали справи не містять і відповідач таких доказів не надав.
Ліквідатор КП "Черкасимедтранс" - арбітражний керуючий Голінний А.М. у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано ст. 261 ЦК України стосовно початку перебігу позовної давності та не враховано висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а також стосовно того, що доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (постанови від31.10.2019 у справі №907/852/16, від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17, від 03.03.2020 у справі № 909/52/19, від 10.09.2019 у справі № 923/875/17).
При цьому, заявник касаційної скарги наголошує, що у названих судових рішеннях касаційного суду було звернуто увагу на необхідність встановити саме момент, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення своїх прав та обставин, з якими пов`язаний сам факт порушення прав заявника.
На думку ліквідатора КП "Черкасимедтранс", у даному випадку, важливою обставиною є не сам факт ознайомлення чи можливість ознайомлення з оскаржуваним рішенням міської ради, а встановлення безпосередньо факту порушення прийнятим оскаржуваним рішенням прав заявника - КП "Черкасимедтранс" і настання для останнього відповідних наслідків прийняттям власником такого рішення.
Разом з тим, не погоджуючись з висновком місцевого та апеляційного судів про пропуск позовної давності в частині вимоги про скасування рішення Черкаської міської ради від 21.04.2011 №2-414 "Про передачу на баланс управління власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення (магазин) до житлового будинку по вул. Я.Галана,11, м.Черкаси загальною площею 72,5 кв.м.", ліквідатор КП "Черкасимедтранс" - арбітражний керуючий Голінний А.М. також зазначає, що з офіційним текстом вказаного рішення він дізнався після отримання його копії додатком до листа від 26.11.2018 № 21902-01-13, 671-р.
Водночас, скаржник наголошує, що в даному випадку позовна давність переривалась відповідно до ст. 264 ЦК України та станом на 07.10.2019 не була пропущена.
Так, ліквідатор КП "Черкасимедтранс"- арбітражний керуючий Голінний А.М. у касаційній скарзі звертає увагу, що 25.11.2013 колишній ліквідатор банкрута звертався до суду з заявою про визнання незаконними рішень Черкаської міської ради, в тому числі і рішення від 21.04.2011 №2-414, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019, у зв`язку з відсутністю належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень міської ради.
Отже, як зазначає ліквідатор, в період з 25.11.2013 по 23.10.2018 заявник очікував здійснення захисту свого порушеного права судом і не міг заявити такі ж вимоги повторно протягом часу розгляду справи, а об`єктивна можливість захистити своє порушене право виникла після 22.01.2019, коли ухвала суду першої інстанції набрала законної сили
При цьому, свою позицію заявник касаційної скарги обґрунтовує правовими висновками Верховного Суду (постанови від 24.04.2018 у справі № 908/828/17, від 17.04.2019 у справі №1007/115/2009-ц, від 27.06.2018 у справі № 914/2026/17, від 15.08.2018 у справі № 907/619/15, від 20.03.2019 у справі № 552/7479/16-ц, від 19.06.2018 у справі № 916/2617/17).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. у справі № 05/5026/1940/2012 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Пєскова В.Г., Огородніка К.М.., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.07.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020 касаційну скаргу ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду 15.06.2020 та рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012 була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 05/5026/1940/2012 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012; призначено розгляд справи за касаційною скаргою ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. на 28.10.2020 о 10 год. 30 хв.
Черкаська міська рада звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М., в якому просила постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2020 у справі №05/5026/1940/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано застосували позовну давність до вимог ліквідатора банкрута.
У зв`язку з відпусткою суддів Пєскова В.Г. та Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. у справі №05/5026/1940/2012 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.10.2020.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Черкаської міської ради, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду в межах справи про банкрутство є вимоги ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання незаконними та скасування рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 "Про передачу в оперативне управління Управлінню власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку по вул.Я.Галана,11" та рішення Черкаської міської ради від 21.04.2011 №2-414 "Про передачу на баланс управління власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення (магазин) до житлового будинку по вул. Я.Галана,11, м.Черкаси загальною площею 72,5 кв.м.".
Частинами 1 і 2 (п.10) ст.16. ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч.1 ст. 106 ЦК України).
Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників (ч.2-5 ст.107 ЦК України).
Надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановив, що:
- існує причинно-наслідковий зв`язок між обставинами прийняття Черкаською міською радою рішень від 09.07.2010 №5-815 "Про припинення Комунального підприємства "Черкасимедтранс" шляхом приєднання до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" і від 09.07.2010 №5-817 "Про передачу в оперативне управління Управлінню власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку по вул. Я.Галана, 11" та порушенням у подальшому справи про банкрутство КП "Черкасимедтранс" у порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- відчуження майна КП "Черкасимедтранс" його власником у той же день що і рішення про приєднання КП "Черкасимедтранс" є безпосередньою причиною порушення щодо останнього справи про банкрутство, у зв`язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів, які могли би бути задоволені у межах цієї процедури саме за рахунок умисно виведеного з ліквідаційної маси ліквідного активу позивача;
- спірні рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 та від 21.04.2011 №2-414 безпосередньо порушують права інших осіб (зокрема, кредиторів КП "Черкасимедтранс"), задоволення вимог яких повинно відбуватись виключно за рахунок майнових активів боржника та хоча і прийняте Черкаською міською радою в межах своїх повноважень, проте прийняте до моменту затвердження нею ж передавального акту (тобто з порушенням порядку) спрямоване на ухилення від сплати боргів кредиторам і свідчить про умисне виведення майна позивача з ліквідаційної маси.
При цьому, встановивши, що рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 та від 21.04.2011 №2-414 були прийняті до моменту складення передавального акту (який мав би містити перелік активів і пасивів, в тому числі і вимог кредиторів до боржник) та до моменту його затвердження Черкаською міською радою, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони були прийняті всупереч ч. ч. 2 і 3 ст. 107 ЦК України, що є підставою для їх скасування як незаконних.
Водночас, суд першої інстанції, враховуючи заяву Черкаської міської ради про застосування позовної давності до вимог ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання незаконними та скасування рішень Черкаської міської ради, встановивши у даному випадку наявність порушеного права, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності.
Апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої інстанції в повному обсязі.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності в частині вимог ліквідатора КП "Черкасимедтранс" - арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 №5-817 "Про передачу в оперативне управління Управлінню власністю міста частини вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку по вул.Я.Галана,11", з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про визнання незаконними та скасування рішень Черкаської міської ради ліквідатор КП "Черкасимедтранс" - арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до господарського суду 07.10.2019.
За твердженням ліквідатора банкрута, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним та скасування рішень міської ради розпочався з часу, коли він офіційно ознайомився із змістом, зокрема, оспорюваного рішення від 09.07.2010 №5-817, після його отримання від Черкаської міської ради листом від 26.11.2018 №21902-01-13, 671-р.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 1 ст. 261 цього ж Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16).
Згідно з положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.
Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.