ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/6250/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенецьза участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020
у складі колегії суддів: І. М. Кощеєв - головуючий, І. Л. Кузнецова, О. В. Чусза позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про стягнення 3 338 969,39 грн
за участю представників учасників:
від позивача: І. В. Верхацький
від відповідача: А. Г. Демченко
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі- КП "Криворіжтепломережа", відповідач) 3 338 969,39 грн, з яких: 2 479 898,68 грн - пеня; 279 448,77 грн - 3% річних; 579 621,94 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 3256/1718-КП-5 від 26.09.2017 в частині своєчасної оплати за переданий газ.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 позов задоволено частково, стягнуто з КП "Криворіжтепломережа" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 239 949,34 грн пені, 279 448,77 грн 3% річних; 574 584,66 грн інфляційних втрат, 50 009,41 грн судового збору. В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення 1 239 949,34 грн пені та 5 037,28 грн інфляційних втрат відмовлено.
Судове рішення мотивоване порушенням відповідачем умов договору щодо строків розрахунків за поставлений природний газ.
Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції вказав на те, що заявлена до стягнення пеня є надмірно великою, а сума боргу повністю сплачена відповідачем, та позивачем не надано доказів виникнення у нього значних збитків.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві в стягненні з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 037,28 грн вказав на арифметично неправильний розрахунок позивача.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі №904/6250/19 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1 239 949,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 037,28 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, резолютивну частину якого викладено в наступній редакції:
" Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з КП "Криворіжтепломережа" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 479 898,68 грн пені, 279 448,77 грн 3% річних, 579 621,94 грн інфляційних втрат, 50 084, 54 грн судового збору."
В решті рішення залишено без змін та здійснено розподіл судового збору.
Постанова мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 3256/1718-КП-5 від 26.09.2017 в частині своєчасної оплати за переданий газ та наявністю підстав для стягнення пені та інфляційних втрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 5 037,28 грн, вказав на правильність розрахунку таких втрат позивачем та на наявність правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 щодо нарахування інфляційних втрат.
Крім того апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені вказав на відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі №904/6250/19 в частині стягнення пені та інфляційних втрат та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020.
З тексту пояснень, поданих скаржником на виконання ухвали Верховного Суду, вбачається, що касаційна скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справах № 904/4083/18, № 904/4085/18, № 904/5025/18.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказує на обґрунтованість та законність постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі №904/6250/19.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
26 вересня 2017 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (споживач) укладено договір № 3256/1718-КП-5 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1 договору споживач зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судами попередніх інстанцій встановлено належне виконання позивачем договору та поставку позивачем відповідачеві природного газу на загальну суму 52 259 567,27 грн.
Також судами встановлено, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, проте несвоєчасно.
Оскільки відповідачем порушено умови договору щодо строків розрахунків за поставлений природний газ, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідач просив суд зменшити розмір пені, оскільки неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов`язання не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредиторів.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідач у касаційній скарзі просить залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020.
З тексту касаційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржується постанова суду апеляційної інстанції у даній справі в частині стягнення з останнього 1 239 949,34 грн пені та інфляційних втрат у розмірі 5 037,28 грн.
Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції у даній справі в частині стягнення з відповідача 1 239 949,34 грн пені та інфляційних втрат у розмірі 5 037,28 грн.
З тексту пояснень, поданих скаржником на виконання ухвали Верховного Суду, вбачається, що касаційна скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №904/4083/18, №904/4085/18, №904/5025/18.
Крім того відповідач не погоджується з розрахунком інфляційних втрат та вказує, що на частину сплаченого зобов`язання припиняється нарахування інфляційних втрат.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем порушено умови договору № 3256/1718-КП-5 постачання природного газу щодо строків розрахунків за поставлений природний газ.
Ураховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати за газ.
Водночас судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було подано клопотання про зменшення заявленої до стягнення пені.