ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 912/429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020
у складі колегії суддів: О. В. Березкіна - головуючий, М. О. Дармін, О. В. Чус
за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі:
1. Східного офісу Державної аудиторської служби України;
2. Кіровоградської обласної ради;
3. Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації
до
1. Бобринецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"
про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю газу
за участю представників учасників:
прокуратури: Н. В. Гамор, О. М. Красножон
позивача-1: не з`явилися
позивача-2: не з`явилися
позивача-3: не з`явилися
відповідача-1: не з`явилися
відповідача-2: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів
Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач-1), Кіровоградської обласної ради (далі - позивач-2), Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - позивач-3) звернувся до суду з позовом до Бобринецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (далі - ТОВ "Укртранссервіс-груп", відповідач-2) про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 18.01.2019 до договору постачання природного газу №19-086 від 04.01.2019, укладеного між відповідачами.
В обґрунтування позовних вимог Заступник прокурора Кіровоградської області зазначає, що укладаючи оспорювану додаткову угоду сторонами збільшено ціну за кубічний метр газу, а кількість газу зменшено від початкової кількості, зазначеної в договорі постачання природного газу №19-086 від 04.01.2019, тому остаточна ціна стала вищою за ті пропозиції, які пропонували інші учасники під час проведення торгів. Таким чином, укладення Бобринецькою спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІ ступенів Кіровоградської обласної ради додаткової угоди зі збільшенням ціни за товар не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, а також вчинено з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Підставою для звернення Заступника прокурора Кіровоградської області до суду в інтересах держави з даним позовом зазначено, що Східним офісом Державної аудиторської служби України, Управлінням освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградською обласною радою, як органами уповноваженими на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2019 позовну заяву заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 18.01.2019 до договору постачання природного газу №19-086 від 04.01.2019, укладеного між відповідачами, залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована відсутністю законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про звернення з позовом особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Місцевий господарський суд вказує на те, що Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання позивачами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів. Сама по собі обставина незвернення позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 912/429/19 задоволено апеляційну скаргу прокуратури Кіровоградської області, скасовано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2019. Справу №912/429/19 направлено для продовження розгляду до господарського суду Кіровоградської області.
Постанова мотивована тим, що на виконання ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вжили заходів до оспорювання додаткової угоди в судовому порядку (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідної додаткової угоди унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).
Апеляційний господарський суд зазначив, що прокуратурою на адресу Східного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації та Кіровоградської обласної ради направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст.ст. 23 - 24 Закону України "Про прокуратуру".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Скаржник вказує, що апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що оскаржувана постанова прийнята без урахування правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 924/1256/17, в постановах Верховного Суду у справах: №926/03/18, №924/1237/17, №910/18770/17, №923/129/17, №13/131/19, №927/246/18.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Кіровоградська обласна прокуратура просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.