Постанова
Іменем України
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 404/4026/18
провадження № 51-3985км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Білик Н.В.,
Наставний В.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Титаренко Ю.О.,
захисник Пушкарьов Д.Є. (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, наухвалу Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2020 року
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінальне провадження за обвинуваченням якого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України), закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
І. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Вимогою прокурора до Верховного Суду (далі - Суд) є скасування постановленої стосовно ОСОБА_1 ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Цю вимогу прокурор мотивує істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, а постановлену ухвалу про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 вважає незаконною, невмотиваною, суперечливою, у тому числі через порушення апеляційним судом засади безпосередності дослідження доказів, а саме показань свідка ОСОБА_2, показанням якої апеляційний суд надав іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, не допитавши її безпосередньо під час апеляційного розгляду.
II. Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
Від захисника Пушкарьова Д.Є. в інтересах ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні.
Захисник, який брав участь у засіданні Суду в режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
III. Зміст оскаржуваних судових рішень та висунуте обвинувачення, що не знайшло свого підтвердження в суді
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений час та місці незаконно придбав вибухові речовини, які зберігав за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1 .
08 травня 2018 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою працівниками поліції було виявлено та вилучено речовини, які відповідно до висновку експертизи від 26 травня 2018 року № 32/368 є сумішевою вибуховою речовиною на основі 2,4,6- тринітротолуолу (ТНТ, тротилу) та нітрату амонію (аміачної селітри) масою 6681,8 грама; вибуховою речовиною 2,4,6-тринітротолуол (ТНТ, тротил) масою 2189,8 грама; вибуховою речовиною - гексогеном масою 3781,5 грама; вибуховою речовиною - пікриновою кислотою масою 1086,2 грама, які ОСОБА_1 незаконно придбав при невстановлених обставинах та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2019 року стосовно нього скасовано, а кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
IV. Норми процесуального права, правильність застосування яких оспорюється до Суду
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
Частина 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина 2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Стаття 95. Показання
Частина 4. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції.
Частина 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
Пункт 2. мотивувальної частини із зазначенням:
короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
встановлених судом першої інстанції обставин;