Постанова
іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 323/669/19
провадження № 51-4134км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Багаурі О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Турченка А. В., який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018081350000279 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
виправданого у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 369КК,за таких обставин.
Встановлено, що слідче управління Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120180803100000774 за ч. 1 ст. 246 КК.
Згідно з наказом начальника ГУНП в Запорізькій області від 24 жовтня 2018 року на посаду тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника цього слідчого відділення було призначено ОСОБА_2, на якого було покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, як на службову особу (п. 1 примітки до ст.364 КК), яка займає відповідальне становище (п.2 примітки до ст.368 КК).
11 листопада 2018 року проведено огляд автомобіля "Ореl Astra", реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_1, відповідно до протоколу огляду місця події від 11 листопада 2018 року автомобіль було вилучено та передано на зберігання до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.
12 листопада 2018 року в період часу з 12:00 до 13:00 ОСОБА_1, маючи умисел на пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні службового кабінету НОМЕР_2 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: вул. Шевченка, 12, м. Оріхів, Запорізька область, з метою повернення автомобіля "Ореl Astra", реєстраційний номер НОМЕР_1 та непритягнення його до кримінальної відповідальності звернувся до ОСОБА_2 і висловив пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн за вирішення питання щодо повернення у своє користування зазначеного вище автомобіля, вилученого у кримінальному провадженні №120180803100000774, і за непритягнення його до кримінальної відповідальності згідно з матеріалами вказаного кримінального провадження.
Далі в ході досудового розслідування 12 листопада 2018 року слідчий Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з клопотанням про арешт тимчасово вилученого у ОСОБА_1 автомобіля "Ореl Astra". Слідчий суддя Оріхівського районного суду ухвалою від 12 листопада 2018 року відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на зазначений автомобіль.
08 грудня 2018 року ОСОБА_1, будучи обізнаний про рішення суду, звернувся до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області та забрав вилучений у нього автомобіль.
Надалі, 11 грудня 2018 року в період часу з 13:00 до 14:00 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел щодо надання неправомірної вигоди керівнику органу досудового розслідування ОСОБА_2, перебуваючи у службовому кабінеті № 5 адміністративної будівлі Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за згаданою вище адресою, діючи умисно, надав ОСОБА_2 раніше запропоновану неправомірну вигоду в сумі 8500 грн за вирішення питання щодо непритягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12018080310000774 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 04 червня 2020 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, постановленою щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати її і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок першої інстанції без змін, не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та уникнення останнім покарання. При цьому суд не взяв до уваги показань свідка ОСОБА_3, протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у частині розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не оцінив належним чином показань останнього. На думку прокурора, апеляційний суд усупереч вимогам ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дослідив доказів, наведених в апеляційній скарзі. Водночас прокурор не погоджується с висновком судупро недопустимість доказів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заперечує наявність провокації злочину з боку правоохоронних органів.Крім того, вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів прокурора, не мотивував рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги та не надав вичерпної відповіді на всі доводи прокурора, чим порушив вимоги ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні прокурор Гошовська Ю. М. просила задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, захисник Багаурі О. В. вважав касаційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Згідно з приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість під час перегляду судових рішень виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту ст. 370 згаданого Кодексу, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За частиною 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 2 цієї статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.
Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку місцевого суду дотримався.
У своїй касаційній скарзі прокурор указує на безпідставне виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Таке твердження, на думку колегії суддів, є необґрунтованим.