Постанова суду № 756/12749/18 від 09.12.2020 про місце розташування балкону, зовнішній вигляд потерпілого та наявність у нього транспортного засобу і собаки, тобто своїми...

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 756/12749/18

провадження № 51-3483км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І. В.,

суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Голюк І.О.,

прокурора Матюшевої О.В.,

захисників Афендулової М.Г., Левченка І.І., Рейзіна М.В.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Афендулової М.Г. в інтересах ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року та вирок Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250190000666, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Мар`янівка Устинівського району Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз 28 квітня 2014 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 30 серпня 2017 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_3, проживає у АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_5 ), раніше судимого 31 березня 2014 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 30 жовтня 2015 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та особу направлено для відбування покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України,

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Оболонський районний суд міста Києва вироком від 26 березня 2019 року визнав винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочинів та призначив покарання:

- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла;

- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла;

- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів та призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, що є його власністю, крім житла. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років і 1 місяць з конфіскацією усього майна, що є його власністю, крім житла. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Київський апеляційний суд 13 травня 2020 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Афендулової М.Г. в інтересах ОСОБА_2 та захисника Рейзіна М.В. в інтересах ОСОБА_3 залишив без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 121 КК України та призначення покарання за цим законом, а також стосовно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання, скасував.

Постановив новий вирок, яким визнав винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

Визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

Призначив ОСОБА_3 покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією усього майна, що є його власністю, крім житла. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років і 1 місяць з конфіскацією усього майна, що є його власністю, крім житла.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою заволодіння майном ОСОБА_4 за попередньою змовою, з корисливих мотивів 11 жовтня 2017 року приїхали до АДРЕСА_6, де працював ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, приблизно о 16.30 год, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, під приводом надання йому медичної стоматологічної допомоги проник до стоматологічного кабінету лікаря стоматолога ОСОБА_5, розташованого за вищевказаною адресою. В цей час ОСОБА_1 з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця зайшов до стоматологічного кабінету, де знаходився ОСОБА_2 та потерпілий, зачинивши вхідні двері на замок, підійшов до ОСОБА_4 та продемонстрував предмет, схожий на пістолет, після чого наніс останньому удар рукояткою зазначеного предмета в область голови, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість.

У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зв`язали ОСОБА_4 з метою подолання можливого опору, поклали на підлогу та стали наносити удари руками та ногами по голові, завдавши легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого заволоділи мобільним телефоном, ноутбуком, курткою чоловічою шкіряною, грошима в сумі 3500 гривень та ключами від стоматологічного кабінету, а всього заволоділи майном потерпілого на загальну суму 18089 гривень, після чого, залишивши ОСОБА_4 зв`язаним на підлозі, замкнули вхідні двері стоматологічного кабінету та зникли з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, будучи особами, які раніше вчинили розбій, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці отримали інформацію від ОСОБА_3, що його знайомий ОСОБА_6 зберігає за місцем свого мешкання грошові кошти та інше майно, у зв`язку з чим у ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, з розподілом при цьому між собою злочинних ролей. Зокрема, ОСОБА_3 повинен був вказати адресу місця проживання ОСОБА_6 та надати інформацію щодо розпорядку дня останнього, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1, повинні були проникнути до квартири потерпілого та безпосередньо вчинити напад.

ОСОБА_3 , відбуваючи покарання у Стрижавській виправній колонії № 81, 25 жовтня 2017 року о 19.13 год. надіслав смс-повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_1 на абонентський номер НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_2, в якому вказав адресу місця проживання ОСОБА_6 та повідомив розташування квартири.

Цього ж дня та з 28 по 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 з ОСОБА_1, перебуваючи поряд з місцем проживання ОСОБА_6, вивчали навколишню територію.

У цей час ОСОБА_3, будучи достовірно обізнаним щодо виконання злочинного плану іншими учасниками, керуючись раніше розробленим планом, використовуючи засоби мобільного зв`язку, спілкуючись з знайомими ОСОБА_6, уточнив відомості щодо останнього та надав отриману інформацію ОСОБА_2, повідомивши про місце розташування балкону, зовнішній вигляд потерпілого та наявність у нього транспортного засобу і собаки, тобто своїми порадами та вказівками сприяв вчиненню злочину іншими учасниками.

01 листопада 2017 року о 14.25 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, будучи особами, які раніше вчинили розбій, діючи відповідно до спільного злочинного плану, увійшли до під`їзду АДРЕСА_7 та постукали у вхідні двері квартири АДРЕСА_7 . Після того, як потерпілий відчинив двері, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли у житло потерпілого й почали вимагати надати їм грошові кошти.

Потерпілий ОСОБА_6, намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1, став чинити опір, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою подолання волі потерпілого до опору, завдаючи тілесних ушкоджень шляхом нанесення невстановленими тупими предметами ударів в голову та інші частини тіла потерпілого, повалили ОСОБА_6 на підлогу та липкою стрічкою і поясом зв`язали руки і ноги потерпілого.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1, знаходячись у квартирі ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб згідно з розподіленими ролями в ході нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), на виконання спільного злочинного умислу заволоділи золотими виробами на загальну суму 19 767,4 грн, банківською картою "ПриватБанк" на якій знаходились гроші в суму 24 000 грн та грошима потерпілого в сумі 500 доларів США.

При цьому, будучи обізнаними зі слів ОСОБА_3 про наявність у ОСОБА_6 більш значної суми грошових коштів, що знаходяться у вказаній квартирі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали вимагати від потерпілого надати інформацію про місцезнаходження таких коштів, продовжуючи при цьому наносити тілесні ушкодження в голову, обличчя, в ділянку грудної клітки невстановленими досудовим розслідуванням тупими предметами. Не знайшовши місце знаходження грошей, з викраденим майном з місця злочину 01 листопада 2017 року о 18.47 год вони зникли, замкнувши вхідні двері квартири викраденими ключами та залишивши потерпілого зв`язаним на підлозі.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 01.42 год. повернулись до квартири ОСОБА_6 та заволоділи іншим майном потерпілого, одягом, взуттям та побутовою технікою, а всього на загальну суму 75 406,67 грн. Після цього, будучи обізнаними за інформацією ОСОБА_3 про наявність у потерпілого більш значної суми грошей, з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, вони продовжили вимагати від ОСОБА_6 надати їм кошти.

Не знайшовши місце знаходження грошових коштів та не отримавши цієї інформації від потерпілого, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з корисливих мотивів під час вчинення розбійного нападу виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 . Реалізуючи спільний злочинний намір, вони вийшли за межі раніше обумовленого з ОСОБА_3 спільного плану та, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді смерті, нанесли ОСОБА_6 численних ударів невстановленими досудовим розслідуванням тупими предметами в різні частини тіла, в тому числі в голову потерпілого, після чого викраденими ключами замкнули вхідні двері квартири, залишивши ОСОБА_6 на підлозі зв`язаним, та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 помер.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вироки судів першої і апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

................

Перейти до повного тексту