Постанова
Іменем України
08 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 234/17070/19
Провадження № 51 - 4008 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Вараниці В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Халявіна С.В. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 серпня 2020 року.
Обставини справи та зміст оскарженого судового рішення
Постановою слідчого Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І. від 16 березня 2020 року закрито кримінальне провадження № 6201 9050000001466 від 05 жовтня 2019 року, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.
Прокурор у кримінальному провадженні Халявін С.В. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із клопотанням в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про необхідність вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні № 62019050000001466 від 05 жовтня 2019 року та винести ухвалу, якою зняти з них арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08 травня 2020 року відмовлено у задоволенні цього клопотання прокурора.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні Ахмедов Р.А. подав апеляційну скаргу, за якою ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 28 травня 2020 року на підставі ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17)/, вважає, що ухвала слідчого судді від 08 травня 2020 року підлягала перегляду в апеляційному порядку, оскільки до повноважень слідчого судді не відноситься розгляд клопотання про долю речових доказів, поданого в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України. Зазначає, що прокурор звертався із таким клопотанням саме до суду, а не до слідчого судді, що мав врахувати апеляційний суд та, керуючись загальними засадами кримінального провадження, передбаченими ст. 7 ч. 1 п. 17, ст. 9 ч. 6, ст. 24 ч. 1 КПК України, переглянути ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні Халявіна С.В., поданого в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України, про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні № 62019050000001466 від 05 жовтня 2019 року, шляхом зняття із них арешту.
Ухвалою судді Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на назначену ухвалу слідчого судді.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор в апеляційній скарзі вказував на незаконність, на його думку, ухвали слідчого судді як такої, що винесена без врахування вимог ст. 7 ч. 1, ст. 9 ч. 6, ст. 24 ч. 1, ст. 100 ч. 9 КПК України. Зазначав, що клопотання про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, подавалось в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України, адресувалось та мало бути розглянуте Краматорським міським судом Донецької області, а не слідчим суддею цього суду, чим допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважав, що, оскільки слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області ухвалив рішення без врахування таких загальних засад як верховенство права, законність та диспозитивність, а ст. 309 КПК України не закріплює можливості його оскарження в апеляційному порядку, в даному випадку апеляційний суд мав виходити саме із загальних засад кримінального провадження та переглянути оскаржувану ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку.