Постанова
Іменем України
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 686/19218/17
провадження № 51-3118км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Матієк Т.В., Слинька С.С.,
за участю
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Вараниці В.М.,
в режимі відеоконференції
захисника Мазура А.П.,
виправданого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240010005737, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця с. Іванківці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у
АДРЕСА_2 , раніше судимого - 23 грудня 2010 року вироком Калинівського районного суду Вінницької області за: ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на
11 років з конфіскацією майна; 09 червня 2017 року ОСОБА_1 звільнений на підставі ст. 84 КК України у зв`язку хворобою (невідбутий строк 9 місяців
28 днів),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 серпня 2017 року приблизно о 21:15, у ліфті першого під`їзду будинку АДРЕСА_3, з метою заволодіння майном ОСОБА_2, із застосуванням предмета, зовні схожого на револьвер, висловлюючи словесну погрозу на позбавлення життя потерпілої та її двох дітей, котрі перебували поряд із нею, вчинив напад на потерпілу, поєднаний із погрозою застосування до останньої насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, внаслідок чого заволодів її майном на загальну суму 5 994, 30 грн.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року вирок суду першої інстанції скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та вичерпанням можливості їх отримання.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор стверджує про те, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є належними, допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
При цьому зазначає, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження з порушенням вимог ст. 419 КПК України, не вмотивував належним чином свого рішення про закриття кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Мазур А.П. в інтересах виправданого ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги, а прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, виправданого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених указаним Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ст.419 КПК України, ухвала суду апеляційної інстанції, крім іншого, має містити встановлені ним обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати.
У разі встановлення апеляційним судом обставин, зазначених у ст. 284 КПК України, рішення про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження, передбачене в ст. 417 КПК України, має бути належним чином мотивоване, а такі висновки суду мають бути підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими в суді апеляційної інстанції. Таке рішення має містити встановлені судом першої інстанції обставини, аналіз доказів, які судом першої інстанції були покладені в основу обвинувального вироку, та відповідна власна оцінка, переоцінка таких доказів, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що судом першої інстанції помилково було враховано той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи, так і висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не є такими.
Статтею 94 КПК Українипередбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили.
Переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, апеляційний суд не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції обґрунтовуючи свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, послався на безпосередньо досліджені в судовому засіданні показання потерпілої
ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дані протоколів пред`явлення особи для впізнання від 17 серпня 2017 року з додатками до них, протоколу пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18 серпня 2017 року, дані з журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Південно-Західного ВП Хмельницького ГУНП в Хмельницькій області з 15 серпня 2017 року по