Постанова
Іменем України
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1144/17
провадження № 61-3391св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги та усунення від спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 1986 року проживала із ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, піклувалися та дбали один про одного. У листопаді 2015 року ОСОБА_4 зламав ногу, перестав самостійно пересуватися, потребував стороннього догляду та допомоги. Вона піклувалася про нього, возила його на обстеження, купувала йому ліки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, спадкоємцями за законом першої черги є його дві дочки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вважає, що вона як особа, яка прожила разом із спадкодавцем без реєстрації шлюбу 30 років, має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, оскільки протягом тривалого часу опікувалася, надавала допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік та тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, матеріально забезпечувала його. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участі у житті ОСОБА_4 не брали, не надавали йому допомогу та не спілкувалися з ним, вважала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають усуненню від спадкування за законом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд: встановити факт її проживання із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років (із 1986 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визнати за нею право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги, усунути від спадкування після померлого ОСОБА_4 його дочок: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позову, постановив, що позивачкою не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Зокрема, нею не доведено, що вона тривалий час проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, одна протягом тривалого часу опікувалася спадкодавцем, матеріально забезпечувала його та надавала допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік і тяжку хворобу перебував у безпорадному стані. Сукупності юридичних фактів, встановлених у справі, недостатньо для зміни черговості одержання права на спадкування за законом відповідно до статті 1259 ЦК України. Підстав вважати, що відповідачі ухилялися від надання допомоги батьку і відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України можуть бути усунені від права на спадкування за законом, також немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що унаслідок ненадання належної оцінки зібраним у справі доказам відповідно до статті 89 ЦПК України, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про недоведеність позовних вимог у цій справі.
Вирішуючи вказаний спір, суди надали перевагу показанням свідків відповідачів, відхиливши при цьому показання свідків позивача та докази, надані ОСОБА_1, чим порушили принципи змагальності та рівності сторін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 373/1144/17 із суду першої інстанції, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу відповідачі до суду не подавали.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9).
Із довідки Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 19 вересня 2016 року № 1235 відомо, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації на АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 . Довідка видана на підставі акта депутата міської ради ОСОБА_5 від 01 вересня 2016 року № 14 (а. с.10).
Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов від 01 вересня 2016 року № 14, складеного депутатом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області Лукашевичем О. М., ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, з 1986 року по день смерті ОСОБА_4 фактично проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу в будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали спільний побут, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки (а. с. 11).
З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що вона зареєстрована на АДРЕСА_2 (а. с. 7, 8).
Із копії гарантійного талону від 30 червня 2008 року та копії бланку замовлення від 25 серпня 2013 року № 393 відомо, що ОСОБА_4 замовляв пластикові вікна на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 16-17).
21 жовтня 2016 року Переяслав-Хмельницькою міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 215 після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 21 жовтня 2016 року № 45508722 (а. с. 12).
Відповідно до довідки Комунального закладу "Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня" від 05 травня 2017 року у листопаді 2015 року ОСОБА_4 отримав перелом правої стегнової кістки, перебував під наглядом травматолога, у період лікування потребував стороннього догляду та постійної допомоги (а. с. 15).
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 надав суду товарні чеки про придбання ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідних для поховання ОСОБА_4 речей на суму 1550 грн, 1500 грн та 850 грн (а. с. 79-80, 92).
Крім того, ним була надана копія договору-замовлення, укладеного 19 серпня 2016 року між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_2, предметом якого є організація та проведення поховання ОСОБА_4 (а. с. 93).
Згідно з довідкою Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 21 вересня 2017 року № 5314/05 ОСОБА_4 на день смерті отримував пенсію за віком у розмірі 3 682,10 грн (а. с. 81).
Відповідно до довідки від 30 червня 2017 року № 3599/02 розмір пенсії ОСОБА_1 становив 1 576,45 грн (а. с. 69).
Із довідки Філії Комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф "Переяслав-Хмельницька станція екстреної медичної допомоги" від 11 вересня 2017 року № 305 вдомо, що ОСОБА_4 звертався за допомогою 05 березня 2016 року о 09 год. 45 хв., адреса виклику: АДРЕСА_3. ОСОБА_4 був встановлений діагноз "Закритий перелом верхньої третини правої стегнової кістки. Забій поперекового відділу хребта". Хворий був доставлений до травматологічного відділення (а. с. 84).
Відповідно до довідки Комунального закладу "Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня" № 1123 27 червня 2016 року ОСОБА_4 був оглянутий травматологом вдома. 08 липня 2016 року ОСОБА_2 була видана постанова ЛКК для отримання ОСОБА_4 ортеза на суглоб (а. с. 82).
Із довідки Переяслав-Хмельницької міжрайонної громадської організації "За здорову націю - духовно, душевно, фізично" відомо, що до організації з проханням про допомогу хворому батьку ОСОБА_4 звернулися його дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На їх звернення була надана допомога у вигляді інвалідного візка (а. с. 83).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права