Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 484/5195/19
провадження № 61-14481ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївський обласний центр зайнятості,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості
на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року
в складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного центру зайнятості (далі - Миколаївський ОЦЗ), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з лютого 2010 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Первомайського міськрайонного центру зайнятості (далі - Первомайський МЦЗ). З жовтня 2016 року розпочалась процедура реорганізації центрів зайнятості Миколаївської області, внаслідок чого Первомайський МЦЗ було приєднано до Миколаївського ОЦЗ та створено Первомайську міськрайонну філію Миколаївського обласного центру зайнятості (далі - Первомайська МФ Миколаївського ОЦЗ).
При вказаній реорганізації відповідач з порушенням вимог закону звільнив ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, тому постановою Миколаївського апеляційного суду
від 06 листопада 2018 року у справі № 484/770/18-ц зобов`язано Миколаївський ОЦЗ перевести ОСОБА_1 з посади директора Первомайського МЦЗ на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ на підставі його заяви від 20 січня 2018 року. Вказане рішення виконане відповідачем згідно з наказом від 18 лютого 2019 року.
Позивачу була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 січня 2018 року до 02 січня 2020 року, яка 22 лютого
2019 року була перервана за його заявою і з цього часу він виконував обов`язки директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ.
Наказом відповідача від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнено
з роботи з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 40 КЗпП України. У цей же день позивачу безпідставно з порушенням вимог закону відмовлено у наданні соціальної відпустки.
Крім того, всупереч вимог частини другої статті 40 КЗпП України відповідач не запропонував позивачу іншу роботу. Отже, звільнення відповідача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати незаконним та скасувати наказ Миколаївського ОЦЗ про звільнення від 21 жовтня 2019 року та поновити його на роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 10 000 грн моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 10 червня 2020 року (в складі судді Мельничук О. В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при звільненні позивача хоча й були допущені роботодавцем порушення вимог частини другої
статті 40 КЗпП України, проте їх слід визнати формальними, оскільки позивача переведено на роботу на підставі судового рішення, яке
у подальшому скасоване, тому його звільнення слід вважати законним.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Миколаївського ОЦЗ від 21 жовтня 2019 року № 303-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ та поновлено його на цій посаді на період, необхідний роботодавцю для виконання щодо нього вимог, передбачених частиною другою статті 40 КЗпП України.
Стягнуто з Миколаївського ОЦЗ на користь ОСОБА_1 106 496,64 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування податків
і обов`язкових платежів, 5 000 грн компенсації за завдану моральну шкоду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зібраними у справі доказами підтверджено факт порушення роботодавцем частини другої
статті 40 КЗпП України при звільнені позивача з роботи. Відповідачем не доведено, що позивач не міг бути працевлаштованим на вакантні посади, які були наявні на час його звільнення. Скасування рішення суду, на підставі якого позивача було переведено на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ, а також поновлення ОСОБА_2 на цій посаді за рішенням суду не може звільнити роботодавця від обов`язку, покладеного на нього частиною другою статті 40 КЗпП України, оскільки положення цієї норми поширюється й на випадок, передбачений пунктом 6 частини першої
статті 40 цього ж Кодексу.
Отже, не виконання такого обов`язку роботодавцем не може бути розцінене як формальне за будь-яких умов, оскільки призводить до нівелювання права працівника на працевлаштування на тому ж підприємстві, організації, установі і, відповідно, безпідставно звільняє від такого обов`язку роботодавця, що суперечить як положенням частини другої статті 40 КЗпП України, так і дії принципу верховенства права.
Крім того, відповідач безпідставно відмовив позивачу у наданні частини невикористаної соціальної відпустки.
На підставі викладеного наявні підстави, передбачені статтями 235,
237-1 КЗпП України для поновлення позивача на роботі, але лише на період, необхідний роботодавцю для виконання щодо нього вимог, передбачених частиною другою статті 40 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також апеляційний суд дійшов висновку, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди.
Додатковою постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року стягнуто з Миколаївського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 2 972 грн судового збору, а також у дохід держави 2 662,43 грн судового збору за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що при прийнятті постанови по суті заявлених вимог судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Миколаївський ОЦЗ просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скарга
Касаційна скарга мотивована тим, що звільнення позивача відбулося
з дотриманням норм трудового законодавства, оскільки перед його звільненням роботодавцем було проаналізовано вакантні посади та встановлено, що у Первомайській МФ Миколаївського ОЦЗ були відсутні вакантні посади, які за кваліфікаційним рівнем можливо було б запропонувати ОСОБА_1 . В інших, найближчих до Первомайського району за територіальним розташуванням філіях Миколаївського ОЦЗ (Южноукраїнській, Доманівській, Врадіївській, Кривоозерській), вакантні посади були відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 зайняв спірну посаду на підставі судового рішення, яке у подальшому було скасоване.
ОСОБА_1 не подав роботодавцю документи, які необхідні для надання соціальної відпустки, тому відповідачем з дотримання вимог закону відмовлено у наданні такої відпустки.
Позивач не довів належними та допустимими доказами заподіяння йому моральної шкоди.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, тому апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції та обґрунтовано поновив його роботі.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
22 жовтня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 09 лютого 2010 року працював на посаді директора Первомайського МЦЗ.
Наказом Державної служби зайнятості 26 жовтня 2016 року вирішено реорганізувати базові центри зайнятості Миколаївської області шляхом приєднання, в тому числі Первомайського МЦЗ до Миколаївського ОЦЗ.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 09 листопада 2017 року створено відокремлені підрозділи, в тому числі й Первомайська МФ Миколаївського ОЦЗ.
Структура та штатний розпис Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗвведені в діюз 15 листопада 2017 року. Цього ж дня на посаду директора філії призначено ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 20 листопада 2017 року попереджено про скорочення посади директора Первомайського МЦЗ, а 16 лютого 2018 року йому було відмовлено у переведені на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 20 липня 2018 року у справі № 484/770/18-ц визнано відмову Миколаївського ОЦЗ від 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 у переведенні
з посади директора Первомайського МЦЗ на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ незаконною.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року
у справі № 484/770/18-ц рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2018 року змінено. Зобов`язано Миколаївський обласний центр зайнятості перевести ОСОБА_1 з посади директора Первомайського МЦЗ на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ на підставі його заяви від 20 січня 2018 року.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 15 лютого 2019 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ
з 18 лютого 2019 року.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 переведено з посади директора Первомайського МЦЗ на посаду директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ з 19 лютого 2019 року.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 20 лютого 2019 року соціальну відпустку ОСОБА_1 перервано на підставі його заяви у зв`язку з виходом на роботу з повним робочим днем.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 21 жовтня 2019 року у справі № 484/1082/19 визнано незаконним
і скасовано наказ Миколаївського ОЦЗ від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_2 та поновлено її на посаді директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Наказом Миколаївського ОЦЗ від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ
з 21 жовтня 2019 року у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше обіймав цю посаду.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 січня 2020 року
у справі № 484/1082/19 рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2019 року змінено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Первомайської МФ Миколаївського ОЦЗ з 19 лютого 2019 року для виконання Миколаївським ОЦЗ обов`язку, передбаченого частиною другою статті 40 КЗпП України.