1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 565/624/17

провадження № 61-3931св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",


провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 червня 2017 року, ухвалене у складі судді Ковтуновича М. І., та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Хилевич С. В., Шимків С. С., Бондаренко Н. В.,


ВСТАНОВИВ


Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") про захист прав споживача фінансових послуг, у якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо виконання транзакцій з переказу грошових коштів у наступних розмірах: 1 050,35 грн; 914 грн; 8 590 грн; 8 590 грн. Визнати нечинними проведені транзакції з переказу грошових коштів у загальному розмірі 19 144,35 грн та зобов`язати відповідача відновити кошти у розмірі 19 144,35 грн на рахунку позивача.


Позов обґрунтовано тим, що 10 січня 2017 року з належної позивачу банківської картки, розрахунковий рахунок НОМЕР_1, виданої ПАТ "Ощадбанк", несанкціоновано виконано транзакції з переказу грошових коштів у вказаних розмірах, про що позивачу стало відомо з СМС-повідомлень, які надійшли на номер його мобільного телефону. Про несанкціонований переказ коштів він невідкладно повідомив на гарячу лінію ПАТ "Ощадбанк" та заблокував картку, а 11 січня 2017 року звернувся в поліцію із заявою про вчинення щодо нього злочину.


Указуючи на незаконність дій ПАТ "Ощадбанк" щодо переказу коштів без відповідної на те згоди, позивач просив суд позов задовольнити.


Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття


Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала


У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року й ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. При цьому ОСОБА_1 посилався на постанову Верховного Суду України від 13 травня 2015 року в справі № 6?71цс15.


Посилаючись на викладені обставини, просить касаційну скаргу задовольнити.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.


Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.


15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


У 2018 році справу передано до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Кузнецовського міського суду Рівненської області матеріали цивільної справи № 565/624/17.


Відзив на касаційну скаргу не надходив.


Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи


Судами встановлено, що 2 листопада 2015 року ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 укладений договір комплексного банківського обслуговування шляхом підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). За умовами вказаного договору позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 на його ім`я та надано платіжну картку типу Mastercard Debit Standart 3M й ПІН-конверт до неї.


10 січня 2017 року проведено чотири операції щодо зняття з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 1 050,35 грн, 914 грн, 8 590 грн, 8 590 грн, що в загальному розмірі складає 19 144 грн 35 коп. Вказані обставини визнаються та не оспорюються сторонами.


Із пояснень ОСОБА_1 встановлено, що 10 січня 2017 року з метою поповнення рахунку мобільного телефону він скористався онлайн-сервісом прийому платежів "Portmone" на сайті https://www.portmone.com.ua/, на якому раніше був зареєстрований. Позивач ввів номер банківської карти, строк її дії, ввів код (CVV), зазначений на звороті картки, та підтвердив переведення коштів, після чого на його електронну пошту із сайту "Portmone" надійшов лист про зняття з його карткового рахунку 50 грн, а також СМС-повідомлення з банку про зняття тієї ж суми.


Через деякий час на мобільний телефон ОСОБА_1 почали надходити СМС-повідомлення про зняття коштів із належного йому рахунку, у зв`язку з чим позивач зателефонував на номер гарячої лінії ПАТ "Ощадбанк" і попросив заблокувати картку, а 11 січня 2017 року звернувся до відділу поліції у Вінницькій області, за місцем тимчасового перебування, із заявою про вчинення щодо нього злочину. З приводу несанкціонованого зняття коштів з рахунку позивач також звертався до відділення ПАТ "Ощадбанк", у кіберполіцію та до Вараського відділу поліції Головного управління поліції у Рівненській області за місцем проживання.


Із наявної в матеріалах справи довідки Відділу захисту операцій з банківськими платіжними картками управління економічної безпеки департаменту безпеки від 2 лютого 2017 року № 1499/17 суди встановили, що відповідним банківським структурним підрозділом була проведена перевірка за зверненням ОСОБА_1 щодо встановлення наведених обставин.


Перевіркою встановлено, що чотири транзакції проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням строку дії та СVV2/СVC2 паролю, відомому лише держателю, та який зберігається лише на платіжній картці.


Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови


8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.


Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.


Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до статті 400 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту