1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 грудня 2020 року

м.Київ

справа №560/2759/19

адміністративне провадження №К/9901/4836/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 (суддя Шевчук О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020 (головуючий суддя Курко О.П., судді Біла Л.М., Гонтарук В.М.)

у справі 560/2759/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.04.2019 № 46 в частині відмови в призначені і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до та у розмірі визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" від 06.04.2017 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.04.2019 № 46 в частині відмови в призначені і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020 у справі №560/2759/19 й ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 16.05.2014 по 24.05.2014 приймав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 05.11.2018 №501.

6. Хмельницька обласна медико-соціальна експертна комісія 04.04.2016 встановила позивачу 15% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 04.04.2016 серії АГ №0017408.

7. Наказом заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 30.07.2018 №218 звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу частини.

8. На підставі вказаної довідки та заяви позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 14469,00 грн, у зв`язку із встановленням 15% втрати працездатності.

9. Хмельницька обласна медико-соціальна експерта комісія 21.02.2019 встановила позивачу ІІ групу інвалідності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.02.2019 серії АВ №1049872.

10. У лютому 2019 року позивач звернувся із заявою до Хмельницького об`єднаного міського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи.

11. На засіданні комісії Міністерства оборони України 12.04.2019 розглянуто документи позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону №2011-ХІІ.

12. Рішенням від 12.04.2019 №46 комісія Міністерства оборони України відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону №2011-ХІІ на підставі п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ та п. 8 Порядку №975, у зв`язку із тим, що інвалідність позивачу встановлена після встановленого законодавством дворічного строку.

13. Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону №2011-ХІІ позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, а її виплата має проводитися з урахуванням раніше виплаченої суми.

15. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що обмеження передбачене п. 8 Порядку № 975 та абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону 2011-XII щодо позивача не застосовується.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

16. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену, зокрема, у справах №806/2187/18, №2340/4394/18, №240/5765/18, №806/714/18, вважає, що у позивача немає права на отримання одноразової грошової допомоги понад дворічний строк, встановлений законом.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що судові рішення у цій справі відповідають практиці Верховного Суду України, викладену у постановах від 19.07.2016 у справі №751/3827/16-а, від 21.04.2015 у справі № 21-135а15, від 18.11.2014 у справі № 21-446а14 та Верховного Суду, викладеної, у постановах 14.03.2018 у справі №1519/983/2012, від 05.10.2018 у справі № 265/7930/16-а, від 26.09.2018 у справі № 711/6129/17, від 19.09.2018 у справі № 333/6813/17, від 21.08.2018 у справі № 278/2478/17, від 21,08.2018 у справі №295/13892/16-а, від 21,08.2018 у справі № 295/14297/16-а.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

19. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.

20. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

21. Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

22. За приписами ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.

23. Так, право на виплату одноразової грошової допомоги передбачено Законом №2011-ХІІ, який було доповнено ст.ст. 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.

24. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.


................
Перейти до повного тексту