ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2020 року
м.Київ
справа №140/2598/19
провадження №К/9901/3733/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 (суддя Валюх В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 (головуючий суддя Сеник Р.П., судді Попко Я.С., Хобор Р.Б.)
у справі № 140/2598/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Волинський обласний військовий комісаріат
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Волинський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 14.06.2019 № 78, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, на підставі заяви про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі №140/2598/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позов задоволено повністю.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №140/2598/19 й ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 28.05.2014 по 31.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі її проведення на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини В3938 від 02.10.2014 № 5050.
5. Як вбачається із довідки військової частини А2331 від 25.09.2014 № 4713, сержант ОСОБА_1, 1990 року народження, 03.08.2014 одержав вогнепальне сліпе осколкове поранення правого колінного суглобу, під час виконання службових обов`язків в ході антитерористичної операції в районі Саур-Могила Донецької області.
6. Згідно із довідкою Волинського обласного бюро МСЕ серії ВЛН № 0000465 від 04.12.2014 позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 5% у зв`язку із пораненням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.
7. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії госпітальної при військовій частині А4554 від 05.03.2019 № 281, за результатами проведеного 05.03.2019 огляду встановлено "зміцнілі шкірні рубці правого колінного суглоба після вогнепального сліпого осколкового поранення (03.08.14), артроскопії правого колінного суглоба (19.11.19) з приводу застарілого пошкодження медіального меніска (03.08.14) з стійким больовим синдромом та незначним порушенням функцій" та відносно причинного зв`язку вказала: "поранення, травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини".
8. Згідно із довідкою Волинського обласного бюро МСЕ серії 12ААА № 768957 від 22.04.2019, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина: "поранення, захворювання, так, пов`язана із захистом Батьківщини".
9. ОСОБА_1 звернувся до Волинського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, долучивши до заяви пакет документів.
10. Як вбачається із витягу з протоколу засідання Комісії від 14.06.2019 № 78, Комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату ОСОБА_1, якому 15.12.2014 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, що сталося 03.08.2014 (довідка МСЕК серія ВЛК № 0000465 від 15.12.2014), а 22.04.2019 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААА № 768470 від 22.04.2019). Вказане рішення мотивоване тим, що між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках, та втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності, пройшов термін понад 2 роки, тому немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги. У цьому ж рішенні зазначено про виплату позивачу допомоги у зв`язку із встановленням 5% втрати працездатності в сумі 4263,00 грн.
11. Не погодившись з відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів, викладених в оскаржуваному рішенні Комісії від 14.06.2019 № 78, оскільки позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та подав заяву про виплату одноразової грошової допомоги разом з усіма необхідними документами.
13. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на судову практику в аналогічних спорах, також відзначив, що системний аналіз наведених правових норм (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок про те, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у справах №806/2187/18, №2340/4394/18, №240/5765/18, №806/714/18, вважає, що у позивача немає права на отримання одноразової грошової допомоги понад дворічний строк, встановлений законом.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
16. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.
17. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
18. Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
19. За приписами ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" " від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
20. Так, право на виплату одноразової грошової допомоги передбачено Законом №2011-ХІІ, який було доповнено ст.ст. 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
21. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.