ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2020 року
м.Київ
справа №320/6353/19
провадження №К/9901/14886/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 (суддя Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді Коротких А.Ю., Федотов І.В.)
у справі № 320/6353/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 54 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.09.2019 № 124, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити в місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020, у справі №320/6353/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п. 54 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.09.2019 № 124, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №320/6353/19 й ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 01.07.1998.
6. Позивач у серпні 2014 року був призваний у Збройні Сили України. З довідки, виданої військовою частиною В4890 14.09.2015 за №269, вбачається, що позивач в період з 05.10.2014 по 20.02.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в смт. Комунна Артемівського району Донецькрої області, м.Дебальцево Донецької області, м. Артемівськ; Донецької області, смт. Нікішино Донецької області, н.п. Міус Донецької області, н.п. Чернухіно Донецької області, н.п. Рідкодуб Донецької області.
7. Позивач 21 січня 2015 року отримав травму, а саме застарілий поздовжній розрив тіла та заднього рога медіального меніска по типу "ручки лійки" лівого колінного суглоба, та така травма отримана під час виконання дій, що входять до обов`язків військової служби, про що зазначено в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.05.2015 №283, виданою військової частини В4890 Міністерства оборони України.
8. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.06.2015 №442 травма позивача пов`язана із захистом Батьківщини.
9. Під час первинного огляду 29 жовтня 2015 року позивачу встановлено 20 % втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії АГ №0006839 .
10. Згідно з Довідкою МСЕК серії АВ №0081372 від 17.07.2019 під час первинного огляду позивача з 17.07.2019 йому встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.
11. У зв`язку із викладеним, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.
12. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.09.2019 №124, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивачу групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Крім того, у даному протоколі зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням 20 % втрати працездатності виплачена в сумі 19 292,00 грн.
13. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності (меншого відсотка втрати працездатності), оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.
15. Суд першої інстанції зробив висновок про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу в місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення, а тому підстави для встановлення строку виконання рішення суду відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у справах №806/2187/18, №2340/4394/18, №240/5765/18, №806/714/18, вважає, що у позивача немає права на отримання одноразової грошової допомоги понад дворічний строк, встановлений законом. При цьому, на думку скаржника, до спірних правовідносин має застосовуватися законодавство, що діяло станом на дату встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.
17. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також наголошує, що до огляду органами МСЕК 17.07.2019 ОСОБА_1 не набував статусу особи з інвалідністю, у самій довідці МСЕК серії АВ №0081372 від 17.07.2019 зазначено про те, що огляд інваліда первинний.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
19. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.
20. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
21. Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
22. За приписами ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" " від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
23. Так, право на виплату одноразової грошової допомоги передбачено Законом №2011-ХІІ, який було доповнено ст.ст. 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
24. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.